Українська зернова асоціація вважає недоцільним форсувати впровадження подвійного і простого складських свідоцтв на зерно. Як відомо, в Україні цей механізм введено у дію з 1 серпня 2003 року, незважаючи на те, що залишається невиконаною обов’язкова умова для застосування складських свідоцтв — сертифікація елеваторів. В Україні понад 500 елеваторів, що підлягають сертифікації, однак регламент цього трудомісткого процесу досі не затверджено. А провести у прискореному режимі перевірки фінансового стану зернових складів, рівня кваліфікації персоналу, технологічного оснащення і дотримання екологічних вимог — нереально. Як було заявлено на засіданні ради представників асоціації, формальний підхід і поквапливість у процесі сертифікації можуть призвести у майбутньому до невиконання зобов’язань окремими зерновими складами і, як наслідок, до дискредитації перспективного фінансового інструмента.
В асоціації також вважають, що система складських свідоцтв може ефективно запрацювати тільки за умови створення гарантійного фонду, що забезпечуватиме повернення коштів у разі невиконання зобов’язань зерновими складами. Підкріплені такими гарантіями, складські свідоцтва були б більш привабливими для банківських установ і забезпечили б істотне збільшення банківського кредитування сільськогосподарського виробництва.
Взагалі жнива — напевно, не найкращий час для якихось нововведень на зерновому ринку. Навіть якщо це стосується всього лише документообігу: наші чиновники давно довели, що по створенню плутанини їм немає рівних. Наказ Мінагрополітики про скасування з 1 серпня прибуткової накладної на зерно (так званої форми №13) і заміну її на складські квитанції було узаконено тільки за два тижні до цього терміну. Тому у суб’єктів господарювання, що надають послуги зі зберігання зерна, практично не залишилося часу для переходу на нову систему документообігу, сказав «Дню» президент асоціації Микола Компанець. У цей час, за даними УЗА, більшість зернових складів або не видають документів, що підтверджують наявність зерна (що, природно, гальмує надходження зерна на ринок і негативно впливає на ціноутворення), або видають накладну, що втратила правову силу. Щоб уникнути посилення напруженості на зерновому ринку асоціація, за словами заступника генерального директора Володимира Лапи, пропонує уряду продовжити термін дії старої форми до 1 жовтня 2003р., а у період з 1 по 15 жовтня провести обмін виданих форм на складські квитанції. Представниками УЗА також зафіксовано випадки, коли охоронці зерна не дотримуються вимог щодо форми типового договору на складське зберігання зерна. Відповідно до чинного законодавства, такий договір може бути визнано недійсним повністю або частково, що несе у собі ризик дестабілізації ситуації у сфері зберігання зерна.
