Іноді навіть сильні й загалом відповідальні політики видають такі перли, що від них, як то кажуть, хоч плач. На жаль, таке трапляється навіть з нашим Президентом. Цього разу під час презентації своєї передвиборної програми він заявив, що в Україні найкраща динаміка щодо вкладення іноземних інвестицій у Європі й світі. Певна річ, для передвиборної агітації та пропаганди кандидата в президенти ця теза аж ніяк не погана, оскільки дає громадянам надію на швидке одужання економіки. Інша річ, наскільки вона відповідає дійсності?
Але давайте спочатку уважно вислухаємо. Віктор Ющенко, зокрема, зазначив: якщо станом на 1 січня 2005 року сума всіх іноземних інвестицій до України «за попередні 14 років» становила близько 8 мільярдів доларів, то вже «за чотири останні роки в Україну вклали 30 мільярдів». Поки все правильно. Але далі кандидат, напевно, з подачі своїх помічників, які прогулювали в школі арифметику, починає розповідати щось фантастичне, явно розраховане на суперкоротку пам’ять і абсолютну безграмотність і непоінформованість слухачів. Ділимо 30 мільярдів на 48 місяців і вражаємося математичним здібностям Глави держави: «Щомісяця наша країна отримує приблизно один мільярд доларів іноземних інвестицій. Я цим пишаюся, оскільки це одна з найкращих динамік іноземного інвестування в Європі й світі». Але річ тут навіть не в надто великій сумі, що становить поняття «приблизно» (240 мільйонів доларів за місяць). У тій-таки програмі Президент (якщо ми знову його оберемо) обіцяє: «Держава створить надійні механізми правових гарантій для бізнесу, захисту прав власності, запобігання монополізму». Дивно, думаємо ми, а чому цього не було зроблено за попередні п’ять років? Але ще більше дивує продовження, яке явно суперечить нашій чемпіонській динаміці: «Довіру інвесторів до України буде повернуто»...
Утім, у цьому фрагменті Президент абсолютно правий: слід не пишатися неіснуючими досягненнями, а повертати втрачену довіру інвесторів. Саме це нам радять і в світі. Якраз напередодні описуваної презентації стало відомо про дослідження лондонської компанії Credit Market Analysis. Воно, на жаль, показало, що Україна входить до списку найризикованіших для інвесторів країн планети. За нами вишикувалися такі держави як Аргентина, Венесуела, Латвія, Ісландія, Литва, Казахстан, Ліван і Росія.
Проте лондонські аналітики знають нашу економіку анітрохи не краще, ніж ми самі. Усього лише два тижні тому Держкомстат повідомив, що чистий приплив прямих іноземних інвестицій до України в січні-вересні 2009 року становив трохи менш як три мільярди доларів і скоротився за ці дев’ять місяців у 2,7 разу проти торішнього й рівно втричі проти президентських розрахунків. Щоправда, тут слід зауважити, що за цей період інвестори, справді, ввели інвестицій на мільярд доларів більше, але при цьому 845 мільйонів вивели...
Не може похвалитися країна й показником інвестицій в основний капітал. За ті ж таки дев’ять місяців вони, за даними Держкомстату, скоротилися на 43,7%. Цікаво, що найбільше інвестиції в основний капітал у січні-вересні цього року по відношенню до аналогічного періоду минулого року зменшилися в освіті — на 61,2%, сфері нерухомості й оренди — на 56,8%, будівництві — на 54,7%, у фінансовій діяльності — на 54,5% і в сільському господарстві — на 52,3%.
Не тішить і структура джерел фінансування капітальних інвестицій. На частку державного бюджету припадає 4,3% (минулого року — 4%), місцевих бюджетів — 2,6%, власних коштів підприємств — 67% (62,1%), кредитів банків та інших позик — 13% (14,6%). Частка іноземних інвесторів при цьому навіть зросла до 3,9%, проти 2,9% минулого року. Істотно зменшилася в капітальних інвестиціях також частка коштів населення, витрачених на будівництво власних квартир і індивідуальне житлове будівництво — з 4,4% до 3%.
Проте політик Ющенко та Ющенко-економіст — це ніби різні сторони медалі. Економіст нинішнім рівнем інвестицій явно занепокоєний. І 10 листопада він ініціював низку заходів для поліпшення інвестиційної привабливості України й відповідної діяльності в самій країні. Згідно з його указом №912 «Про заходи з удосконалення інвестиційної діяльності в Україні» (ухваленим за підсумками дев’ятого засідання Консультативної ради з питань іноземних інвестицій при президентові), уряду доручено сприяти створенню недержавних пенсійних фондів, прискорити митне оформлення товарів і забезпечити рівні умови для участі іноземних і вітчизняних інвесторів у конкурсах на отримання ліцензій на використання природних ресурсів. Кабміну також доручено розробити держпрограми створення синтетичного палива з кам’яного вугілля й видобутку шахтного метану, наказано в тримісячний термін подати до Верховної Ради законопроекти про посилення відповідальності за порушення умов видачі документів дозвільного характеру, прискорення процедури банкрутства, врегулювати питання відшкодування податку на додану вартість підприємствам, що експортують понад 50% вироблюваної продукції. Верховному Суду України рекомендовано узагальнити судову практику в суперечках, пов’язаних з інвестиційною діяльністю та рухом капіталів.
Було б некоректно не відзначити й виявлену урядом турботу про нарощування інвестицій. Зокрема, міністр закордонних справ Петро Порошенко, зустрічаючись минулого тижня у Відні з генеральним директором Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) Канде Юмкеллою, говорив про необхідність відкрити в Україні Центр інвестицій і технологій ЮНІДО. При цьому українська сторона висловила зацікавленість у впровадженні енергозберігаючих технологій, розвитку й використанні відновлюваних джерел енергії, підвищенні конкурентоспроможності української промисловості й сприянні трансферу технологій.
Тож у цьому напрямку у нас іще не все пропало. Кризі, яка неабияк ударила по сфері інвестицій, можна й треба протистояти. Директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю й інвестицій Олександр Рябченко, відповідаючи на запитання «Дня», зазначив, що інвестиційна криза в нашій країні має дві причини: перша — це світова фінансово-економічна криза й друга — розбалансованість системи влади в Україні. Якщо ситуація в світі поліпшиться, то й потік інвестицій до України дещо розшириться. Але, на думку експерта, якщо систему влади в Україні оздоровити не вдасться, то навіть після закінчення світової кризи кардинального поліпшення в інвестиційній сфері чекати не варто.
