Сьогоднішній день чимало киян позначать у своєму календарі чорним кольором. Iз 22 листопада розпорядженням київського мера Олександра Омельченка в Києві вводяться нові ціни на хліб і хлібобулочні вироби. Ціна буханця «українського» вагою 1,25 кг становитиме 1,72 грн., вагою 1 кг — 1,4 грн., а білого пшеничного хліба з борошна першого гатунку вагою 0,75 кг — 1,52 грн. Ще більше зросли ціни на продукцію, необхідну старим і хворим. Хліб пшеничний з висівками з борошна вищого гатунку вагою всього 0,5 кг тепер можна буде купити за 1,4 грн., білковий біличанський з борошна вищого гатунку (вага 0,2 кг!) — за гривню, стограмовий рогалик із сорбітом — за 43 копійки (4,3 грн. за кілограм).
А всього за три дні до цього населення отримало з рук віце- прем’єра Івана Кириленка «заспокійливі пілюлі». Мовляв, уряд не чекає значних коливань цін на зерновому й хлібному ринку... до надходження зерна нового урожаю у зв’язку з наявністю внутрішніх запасів продовольчої пшениці та активним її імпортом. За словами аграрного віце-прем’єра, запаси продовольчого зерна в Україні становлять щонайменше 2,5 млн. тонн, з яких на потребу хлібопекарної галузі буде спрямовано понад 2 млн. тонн. При цьому Кириленко зазначив, що у зв’язку з дією режиму пільгового ввезення продовольчого зерна до кінця цього року очікується його імпорт у обсязі мільйона тонн, а в січні—червні — ще 1,5 млн. тонн. (Експерти оцінюють необхідний обсяг імпорту Україною продовольчого зерна в 2003/2004 маркетинговому році в розмірі 4,2 млн. тонн).
Тими ж днями пекарi передбачали, що ціни на «соціальні» види хліба в Україні до кінця листопада підвищаться на 30 копійок за кілограм, а на інші види хліба й борошно вищого гатунку навіть на п’ятдесят копійок за кілограм. Схоже, уряд вважає це підвищення незначним. Але ця думка, очевидно, виходить зі стану гаманця. Експрес-опитування, проведене «Днем» у найближчому гастрономі, показало, що термометр суспільних настроїв у зв’язку з хлібною проблемою наближається до точки кипіння. Особливо обурені пенсіонери. Ольга Макарова, Валентина Лещенко, Микола Ковальчук, Ольга Дерев’янко, Сергій Марченко говорили про те, що для їхнього сімейного бюджету підвищення цін буде сильним ударом і при цьому без будь-якого пієтету відгукувалися про владу. Що стосується обіцяних компенсацій, то Ковальчук зазначив: «Їх дадуть з наших же грошей, після того як держава отримає вилучене в нас підвищеними цінами».
Проте емоційної критики уряду сьогодні більше, ніж економічно аргументованої. Кабмін у цих умовах змушений балансувати між проблемами найбіднішого населення й економікою підприємств хлібопекарної й борошномельної промисловості, які виявилися крайніми через цінові обмеження, що діяли до останнього часу на їхню продукцію. У результаті негативні наслідки зернової кризи розподілені між цими підприємствами (5-вiдсотковим обмеженням рентабельності виробництва цієї продукції) і місцевою владою, якій наказується вжити заходів для захисту малозабезпечених верств населення за рахунок місцевих бюджетів. Пекарі задоволені, оскільки до цього часу рентабельність виробництва «соціальних» видів хліба становила «мінус» 10 — «мінус» 15%. Віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Євген Ленг зауважив: «Позитивно, що уряд вирішив обмежити не ціну, а рентабельність. Це компроміс влади з галуззю». А ось місцева влада, швидше за все, незадоволена, й, займаючись пошуком фінансових джерел для компенсацій, насамперед, очевидно, буде сподіватися на центральний бюджет. Цю ситуацію уряд, мабуть, також бере до уваги й уже сконцентрував на депозитах Нацбанку 7,5 млрд. грн. (з них у гривні — 4,7 млрд. грн.), отриманих у зв’язку з профіцитом у виконанні бюджету. Така обачність, безумовно, похвальна. Але чи не ударить вона по економіці іншим кінцем, підриваючи ліквідність банківської системи? Це питання учора було поставлене Нацбанком.