Відповідний указ 23 липня підписав Президент України Петро Порошенко. Національна рада реформ буде спеціальним консультативним органом при главі держави з питань впровадження в Україні єдиної державної політики реформ. Його голова — Президент, а до складу можуть увійти за згодою — спікер парламенту, прем’єр-міністр та інші члени уряду, голова Нацбанку, керівники парламентських комітетів, представники громадськості. Директором комітету Порошенко призначив заступника голови адміністрації президента Дмитра Шимківа.
В указі також передбачено створення погоджувальної ради реформ, яка вносить пропозицій щодо реформ на базі міжнародного досвіду і сприяє їх впровадженню. А ще один комітет — виконавчий — займатиметься підготовкою пропозицій щодо стратегічного планування реформ і моніторингу їх реалізації.
Упродовж тижня керівництво Верховної Ради, уряд і Нацбанк повинні подати пропозиції щодо кандидатур персонального складу виконавчого комітету. Потім протягом трьох місяців виконавчий комітет повинен підготувати для розгляду Національною радою реформ проект стратегії стабільного розвитку України на період до 2020 року, передбачивши визначення стратегічних інтересів держави у правовій, економічній, соціальній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах.
Отже, реформи знову починають з чистого аркуша. З традиційним набором реформаторів (КМУ, парламент тощо) усе зрозуміло — це люди, щоденне завдання яких і так реформувати країну. Але чомусь за п’ять місяців реформаторський віз і нині там. Тому особливі надії в тому, що він таки зрушить з місця, покладаються не на них, а на громадськість, яку залучать до цього процесу. Поки що невідомо, хто її представлятиме і як цих представників обиратимуть.
«День» звернувся по коментар до координатора Реанімаційного пакету реформ (РПР) Ганни Гопко. Нагадаємо, що за п’ять місяців РПР був серед громадських організацій, які розробляли і лобіювали прийняття в Раді 10 законів (про вищу освіту, про доступ до публічної інформації тощо). «Поки що ми не отримували пропозицій щодо входження до Національної ради реформ. Дмитро Шимків був експертом однієї з наших груп. І він знає нашу команду. Тому якщо Нацрада запросить наших фахівців, то ми розглядатимемо ці пропозиції», — каже вона. Поява такого органу — це добре, зазначає Гопко. Проте має бути чітка підзвітність, дедлайни, план для всіх впроваджувачів реформ і контроль громадськості, аби не вийшло чергової профанації, зазначає експерт. «Якщо не буде політичної волі і реальної відповідальності для виконавців, яка може навіть «спалити» кар’єру, то ця інституція стане «потьомкінським селом». Нам потрібен механізм координації реформ, а не їх заговорювання. Країна не може зволікати з процесом впровадження реформ», — підсумувала вона.
«Я здивований, що така рада не з’явилася на другий чи третій день після обрання Президента. Тому реформи в даному разі виступають певною ширмою, яка насправді не є одним з перших завдань влади. У нинішньому варіант створення Нацради при Президентові містить ризик певної узурпації реформування серед людей, які так чи інакше виступають довіреними людьми Петра Порошенка. Є три таких особи: голова оргкомітету Дмитро Шимків, прем’єр Арсеній Яценюк і голова НБУ Валерія Гонтарева. На мій погляд, це будуть більш кабінетні реформи, ніж радикальні. Припускаю, що серед них буде надання пільг IT-галузі, створення технопарків на зразок «силіконової далечіні» і традиційні рамкові реформи, які переписуються з документа в документ протягом 20 років», — каже «Дню» керівник проектів Ліги фінансового розвитку, економіст Андрій Блінов.
