У Національному інституті раку б’ють на сполох, і не тільки лікарі, а й пацієнти. Медичну установу можуть віддати у підпорядкування Академії медичних наук (наразі інститут підпорядковується Міністерству охорони здоров’я). Для інституту це може завершитися зміною керівництва та пріоритетів розвитку галузі, а для хворих — проблемами з лікуванням. Справа у тім, що два роки тому Україна підписала угоду про вступ до Паризької хартії боротьби з раком, яка передбачає, що Національний інститут раку має підпорядковуватися МОЗ, що й було зроблено в Україні. За цей час науковці інституту виробили для пацієнтів алгоритм дій, куди звертатися за допомогою, де проходити профілактику та ранню діагностику тощо. Але тепер напрацьована науковцями система боротьби з онкозахворюваннями може зруйнуватися.
На думку працівників Національного інституту раку, керівництво академії хоче таким чином взяти під контроль фінансові, матеріальні та земельні ресурси, якими володіє заклад. І при цьому інтереси хворих будуть відкинуті на другий план. Щоб не допустити цього, в інституті підготували листа до прем’єр-міністра України. Лікарі просять «не допустити зміну підпорядкування Національного інституту раку, тому що це призведе до негативних наслідків стану надання медичної допомоги онкологічним хворим та погіршенню демографічної ситуації в країні», — йдеться у зверненні інституту.
У свою чергу президент Академії медичних наук, професор Олександр Возіанов написав свого листа на ім’я прем’єрки з проханням повернути Національний інститут раку до складу академії. І вже на найближчому засіданні уряду це питання буде розглянуто. Хочеться вірити, що інцидент двох медичних установ завершиться на користь пацієнтів.
КОМЕНТАР
Ігор ЩЕПОТІН, директор Національного інституту раку:
— Якщо передати інститут Академії медичних наук, буде зруйновано щойно створену онкологічну службу України, яка дає зараз позитивні результати. Так, в Україні знижено рівень смертності від онкологічних захворювань, значно виріс відсоток людей, які діагностуються на ранніх стадіях. Тому від таких змін постраждають насамперед самі хворі. Зараз вони активно реагують на ситуацію. Ми передали до Кабінету Міністрів пакет листів з підписами хворих, які дуже стурбовані ситуацією і просять не чіпати інститут раку, бо за ним стоять їхні життя. Ми не дозволимо приймати ніякі антиконституційні чи протизаконні дії, якби це рішення затвердили у Кабмін, це б порушило норми Конституції у тому, що не може скорочуватися державна мережа лікувальних закладів. Крім того, інститут має статус національного, тому не може підпорядковуватися державним установам і не може переводитися в управління громадською організацією, якою є Академія медичних наук. Адже не йдеться ні про вирішення проблем онкологічної галузі, ні про турботу про хворих чи профілактику раку, ідеться про контроль за фінансами, обладнанням та територіями нашого закладу. Якщо проїхатися Києвом і зайти до закладів, що належать АМН, на їхній території стоять будинки, готелі, вся земля вже продана. Не думаю, що до функцій головного академіка входить управління бюджетом, він вирішує, яке обладнання і в яку клініку закупити, якої фірми тощо. Оскільки наш інститут добре працює, а цього року нам обіцяють фінансові надходження, це, можливо, зацікавило керівництво АМН. Якщо, нехтуючи законами, здоровим глуздом та піклуванням про хворих, Кабмін прийме рішення про передачу інституту академії, ми будемо звертатися у ті організації, які контролюють законність тих чи інших рішень. Я впевнений, що сподівання президента АМН отримати щось за рахунок нашого інституту — безперспективні, тому що протизаконні.
