На одному із засідань наглядової ради Волинського національного університету ім. Лесі України головний редактор газети «День» Лариса Івшина висловила ідею, що брендами Волині мають стати інтелект і екологія, а університет, як центр живого спілкування і мислення, має бути рушійною силою цього амбітного проекту. І, треба зазначити, такий задум працює. «День» писав, що за минулий навчальний рік науковці Волинського національного університету отримали 14 патентів на свої розробки. В тому, що у ВНУ культивують інтелект, ми маємо можливість переконатися під час щорічних зустрічей у Луцьку. Представлення наших книг тут щоразу відбувається в переповненій залі. А минулого року до акції «Подарунок рідній школі» долучилися випускники університету, придбавши для своїх кафедр книжки з Бібліотеки «Дня». Цей зустрічний діалог із волинянами, який триває постійно, робить дні «Дня» в Луцьку щоразу насиченими цікавим спілкуванням.
«Вже вшосте Фотовиставка «Дня» представлятиметься в нашому університеті, і щороку — це довгоочікувана подія, — стверджує Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, проректор Волинського національного університету ім. Лесі Українки. — А книжки «Дня» наші студенти і викладачі знають та читають від самого заснування Бібліотеки газети. Але чи не найважливішу роль тут відіграє особисте спілкування університетської громади з головним редактором, журналістами і співробітниками редакції. Ми всі досі пам’ятаємо публічну лекцію «Ідентичність і модернізація», яку прочитала Лариса Івшина. Ідеї, висловлені нею тоді, стали для нас багато в чому керівництвом до дії. Взагалі надзвичайне вміння заряджати енергією — це особлива риса «Дня». Ще одна форма роботи, яку ми вже роками практикуємо з газетою, — це читацькі конференції: спільне обговорення кожної нової книжки «Дня». До речі, дуже приємно, що цього року студенти Волинського університету вперше взяли участь у Літній школі журналістики газети. Таким чином «День», мені здається, формує навколо себе силове інтелектуальне поле».
Завтра в бібліотеці ВНУ ім. Лесі Українки Лариса Івшина відкриє Фотовиставку «День-2011» (це, до речі, перше місто після столиці, де представлятимуться переможці цьогорічного конкурсу), а також візьме участь у книжковій конференції «Жива історія, яка зобов’язує жити інакше», під час якої представлятиме останню книжку з Бібліотеки газети «День» «Сила м’якого знака». Детальніше про це спілкування — наступного тижня на шпальтах «Дня». А поки монтувалась Фотовиставка, ми традиційно поцікавилися враженнями у першого відвідувача.
Володимир СОБЧУК, директор бібліотеки ВНУ ім. Лесі Українки:
— Мені найбільше імпонує одна фоторобота — «І тоді я сказав: «Вогонь!». На ній зображено Мирослава Симчича — одного з командирів Української Повстанської Армії. Я дуже багато читав про нього, і, мені здається, тут схоплено дуже вдалий ракурс. Далі, цікава назва, але, відверто кажучи, мені не зовсім сподобалося: «Теж українці», і стоять бійці «Беркута». Стоїть орава головорізів, і один із них напоготові тримає палицю. Коли дивлюся на цю картину, у мене виникає враження, що цей хлопець зараз гамселитиме мене. Я цих хлопців можу вважати етнічними українцями, але не можу вважати їх українською нацією. Тому що нація — це самоусвідомлена спільнота, а це просто наймані бійці. Порівняти погляд Мирослава Симчича і цих бійців з «Беркута», один і інші у такому бойовому дусі, але це різні світи. Від цих картин абсолютно протилежна енергетична віддача. Від «Беркута» мороз по шкірі йде, а Симчич викликає захоплення.
