Вже ціле десятиріччя археологи Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара ведуть розкопки Богородицької фортеці, заснованої за часів гетьманства Івана Мазепи. Ця фортеця була прикордонним військовим форпостом, звідки здійснювався наступ на Крим. У фортеці стояв гарнізон, який складався з російських військ, а також козачі підрозділи. За минулий період археологам удалося вивчити близько 5% площі Богородицької фортеці, залишки якої нині перебувають на північно-східній околиці Дніпропетровська. Як розповіла на прес-конференції керівник експедиції, професор Ірина Ковальова, цього року археологи змогли дізнатися багато нового. «Наші зусилля було зосереджено на з’ясування планування Богородицької фортеці, — сказала вона. — Там була своєрідна система житлової забудови: чотири основні вулиці, які перетиналися в центрі, а під кутом до цих вулиць було розташовано бічні, від яких відходили провулки. Ми також знайшли комфортабельні землянки, в яких жили офіцери високого рангу». У них було обладнано декоровані кахлем печі, лежанки, іконостаси, стіл і навіть шафи для одягу. На підлозі було виявлено позолочені ґудзики та елементи дорогого шитва. На полицях стояв скляний посуд — археологи знайшли безліч осколків тарілок і пляшок. Проте, мабуть, найбільш незвичайною знахідкою став... скелет людини, померлої від легеневої чуми. «Ми знайшли землянку, яка була незакінченою. Схоже, в ній помер один із будівельників — ми знайшли його скелет у незвичайній позі, — розповів старший науковий співробітник Лабораторії археології ДНУ Володимир Шалобудов. — Медики, яких ми запросили, заявили, що ця людина померла в агонії від легеневої чуми». Ця інформація налякала археологів, але лікарі заспокоїли: збудник чуми в зовнішньому середовищі залишається заразливим не більше сорока років. Професор Ковальова вважає, що ця знахідка пояснює багато дивних поховань на території фортеці, які й раніше знаходили археологи. На всяк випадок учені та студенти почали працювати в марлевих пов’язках і користуватися дезінфікуючою рідиною для рук. Сучасники загиблого, вочевидь, теж боялися зараження й тому поспіхом зарили землянку, навіть не забравши гаманець. Завдяки цьому археологи дістали можливість ознайомитися з грошовою системою трьохсотрічної давнини. «Коли ми розчистили гаманець, — сказала професор Ковальова, — то знайшли дуже цікавий набір монет, який міняє уявлення про нумізматику першої половини вісімнадцятого сторіччя. У гаманці знайшли 21 срібну монету — «чешуйку» Петра І, три п’ятаки — «хрестовики» і чотири монети номіналом у півкопійки. Дві останні монети цілком могли зустрічатися в той час, але срібні копійки було вилучено з обігу 1718 року». Судячи з усього, такою монетою на кордонах Російської імперії, попри укази царя, користувалися й багато років по тому, вважає професор. За словами вчених, роботи на території колишньої фортеці дніпропетровським археологам вистачить, як мінімум, ще на три-чотири десятиріччя. Щоправда, останнім часом на пам’ятку археології зазіхають забудовники, які наполегливо бажають звести свої котеджі на березі Дніпра.
