Можна припустити, що високі сторони, які домовляються (але набагато частіше — які сперечаються), не могли не приділити увагу причинам дуже невеселого підсумку роботи економіки в першому півріччі. Програма уряду, яка обіцяла реформи заради добробуту, прогнозувала річний рівень інфляції 19%, а всього за півроку він підскочив до 18,7%. І тепер під час зустрічі будь-яких спаринг-партнерів запитання «Хто винен?» неминуче постане. Цього разу промисловці, мабуть, звинувачували банківську систему в її ізоляції від реальної економіки за допомогою високих цін на кредити, тоді як банкіри висували свої претензії до колишніх «червоних директорів», які все ще не сприймають вимоги щодо реструктуризації української промисловості... Усе це, щоправда, не перешкодило завершити переговори вступом АУБ у Конфедерацію роботодавців, яка контролюється УСПП.
Відбиватися від обвинувачень в авторстві на інфляційний сплеск доводиться і Нацбанку. Саме із цього почав учора свій виступ перед журналістами глава НБУ Володимир Стельмах. За його твердженням, в основі нинішнього витка інфляції — «адміністративні рішення» про підвищення цін на житлово-комунальні і транспортні послуги, що подорожчали більше як на 10%. Підвищення тарифів на послуги зв’язку на 30% він узагалі назвав необгрунтованим, оскільки, за його словами, зв’язок, як природний монополіст, завжди працював досить прибутково. Адміністративними заходами В.Стельмах пояснив і підвищення тарифів на електроенергію у великих містах. Причому було підкреслено особливу роль Києва в інфляційному стрибку. На частку столиці, за словами В.Стельмаха, припадає 12% загальнодержавної інфляції.
Отже, Нацбанк першим кинув рукавичку урядові, по суті, звинувативши саме його в зневазі інтересів «маленьких українців», про яких завжди так турбується Віктор Ющенко, очевидно, на противагу їм називаючи банкірів «великими людьми».
Нацбанк же, як вважає В.Стельмах, поводився добре. За півріччя викуплено майже $700 млн., що поповнило на 3,5 млрд. грн. «економічний оборот грошей». У зв’язку із цим грошова база зросла за шість місяців на 13%, а грошова маса — на 18%. За твердженням В.Стельмаха, ці дані свідчать про те, що монетарного чинника в розвитку інфляції не було, а основною її причиною стало адміністративне підвищення цін.
Не виключено, що В.Стельмах невипадково щоразу згадував про згубний адміністративний вплив на економіку. Складалося враження, що між ним і урядом пробігла чорна кішка. Немов на підтвердження цього глава НБУ відкрито заявив про різке погіршення відносин із Мінфіном стосовно питання погашення його боргів перед центробанком з цінних паперів. Саме неповерненням цієї чималої суми — 1,8 млрд. гривень — пояснив В.Стельмах як додаткове навантаження на фінансовий ринок, так і успіхи уряду на соціальному фронті — своєчасну виплату поточних пенсій та зменшення суми заборгованості.
Схоже, парламентським критикам, які мають намір перетворити звіт уряду 14 червня (урядовий секретар Віктор Лисицький заздалегідь назвав його «політичним») на новий штурм Бастилії, відомості з Нацбанку додадуть «пороху». Тим більше, що уряд, очевидно, не захоче взяти на себе відповідальність за інфляцію, а, навпаки, акцентуватиме на «закріпленні позитивних тенденцій» в економіці, помітних, на жаль, тільки з вікон Кабміну. Звичайним громадянам і, головним чином, пенсіонерам та бюджетникам, чиї реальні прибутки лише за півріччя зменшилися майже на п’яту частину, мрії про добробут укотре вже доведеться відкласти.
