Учора Донеччина згадала гірників і гірничорятувальників, які загинули рівно рік тому під час двох страшних вибухів, що прогриміли на шахті ім. Засядька. Траурні церемонії пройшли на самому підприємстві, а також на кладовищі, де були поховані понад 100 шахтарів, які опинилися в епіцентрі трагедії.
Перший вибух на шахті ім. Засядька прогримів 18 листопада 2007 року. У той день на ділянці №3 горизонту 1078 метрів 13 східної лави рано вранці перебували 457 гірників. 186 із них опинилися безпосередньо на аварійній території, і врятуватися після вибуху вдалося лише 85 шахтарям — інші загинули, до того ж тіла дев’яти гірників не знайдені досі. Ця аварія вже в ті дні була названа однією з найстрашніших та наймасштабніших в історії українського вуглепрому, однак її наслідки були набагато жахливіші, ніж припускалося. Через два тижні, 2 грудня 2007 року, під час ліквідації першої аварії стався повторний вибух, внаслідок якого загинули ще п’ять гірничорятувальників.
Ті страшні дні залишили глибокий відбиток у серцях усіх донеччан. Їх почали називати «чорним листопадом» в історії шахтарського краю.
Практично відразу ж у регіоні почалося розслідування причин трагедії, і урядова комісія, що працювала на підприємстві, пообіцяла, що винні в цій страшній аварії понесуть заслужене покарання. Однак винних, за словами заступника голови Донецької облдержадміністрації Олександра Хохотви, не покарали й досі. Усього, згідно з результатами розслідування, в цій аварії були так або інакше винні понад 20 осіб. Експерти стверджували, що серед них — і безпосередні керівники підприємства, але прізвищ сьогодні не називає ніхто. Більше того, рішення урядової комісії про підсумки розслідування досі не підписане її головою, першим віце-прем’єр-міністром Олександром Турчиновим і не затверджене Кабінетом Міністрів.
Набагато краще справа йде з виплатами компенсацій родичам загиблих. За рік фактичні виплати сім’ям загиблих і постраждалих під час вибухів становили 68,9 млн. гривень. За даними О. Хохотви, в цій сумі 15 млн. грн. були виплачені з резервного фонду державного бюджету України, 2,3 млн. склала матеріальна допомога за рахунок коштів місцевих бюджетів, а ще 30,4 млн. грн. були перераховані з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Крім цього сім’ям загиблих гірників були виплачені 2,8 млн. грн. зі власних коштів шахти, 5 млн. грн. — із коштів благодійного фонду «Спадщина», 2,8 — млн. грн. із коштів благодійного фонду Бориса Колеснікова, а ще 10,6 млн. грн. — перерахував благодійний фонд Рината Ахметова «Розвиток України». Крім того, фонд соціального страхування регулярно перелічує всі необхідні щомісячні страхові виплати родичам загиблих у сумі 256,3 тис. грн.
Ще один аспект допомоги — соціальний. Усіх малолітніх дітей загиблих шахтарів і гірничорятувальників минулого літа оздоровили в медичному центрі реабілітації дітей у м. Одесі і в санаторіях підлеглих Міністерству охорони здоров’я України, а всі сім’ї постраждалих і сім’ї загиблих шахтарів оздоровлені в санітарно-курортних установах. 43 сім’ї також отримали нові квартири, надані шахтою. Крім того, 12 повнолітніх дітей із сімей загиблих шахтарів вступили за держзамовленнями у ВНЗ першого та другого рівнів акредитації, а ще п’ятьом шахта оплачує навчання у ВНЗ.
Загалом же після аварій шахта ім. Засядька так і не змогла вийти на нормальний рівень видобування вугілля, і була вимушена знизити його майже вдвічі. Нині підприємство видобуває лише три тисячі тонн вугілля на добу при шести-семи тисяч тонн минулого року. За словами фахівців, це не зовсім нормальний режим, однак підприємство по-іншому не може — три аварійних забої після ліквідації наслідків вибухів були затоплені і відновленню не підлягають.
