Як і торік, київське «Динамо» достроково припинило боротьбу в європейських кубкових турнірах. Як і торік, шанси залишитись у Лізі чемпіонів були втрачені за два тури до завершення групового турніру, а можливість поборотися навесні за Кубок УЄФА, посівши у групі третє місце, була втрачена у передостанньому турі. І якщо торік останнє місце динамівців у групі можна було оцінити як збіг несприятливих обставин, то поточний турнір остаточно показав усім, що останнє місце чемпіонів України серед 32 учасників Ліги чемпіонів УЄФА цілком відповідає рівню гри команди.
Прихильникам футболу властивий оптимізм, який динамівські уболівальники не втрачали навіть після розгромної поразки їхньої улюбленої команди у Манчестері. Надії були пов’язані з Лужним, виконувачем обов’язків тренера «Динамо», який після поразки від чемпіонів Англії зумів виграти два матчі національного чемпіонату, в тому числі у принципового суперника — донецького «Шахтаря». Гра проти «Роми» довела, що сподівання були марними.
Багато й часто доводиться чути про велику роль випадку в сучасному великому футболі. Можливо, так воно і є, але тоді, коли суперники мають якщо не абсолютно рівний рівень гри, то хоча б порівнянний. Чемпіонам України у поєдинку проти команди із столиці Італії порівнювати було нічого. Гості обіграли нашу команду за всіма без винятку компонентами гри. На полі були команди різного рівня, різного потенціалу, різної підготовки. Не було жодної складової гри, за якою б «Динамо» переважало суперника. Гра киян виглядала старомодною, застарілою не вчора і не позавчора.
Вже на перших хвилинах гри гості відкрили рахунок після того, як захисники і воротар «Динамо» прогавили передачу Пануччі, яка несподівано стала ударом по воротах. За півгодини римляни двічі покарали киян за помилки у центрі поля. Спочатку м’яч був «украдений» у Ротаня, після чого гол забив Жюлі, а за кілька хвилин так само помилився Гіоане, і Вучинич зробив рахунок 0:3 на користь гостей. Звісно, що у другій половині матчу «Рома» не особливо напружувалася. Коли ж «Динамо» відіграло один м’яч зусиллями Бангура, швидка атака гостей знову поставила все на свої місця. Останній гол у ворота киян забив той самий Вучинич.
На фоні швидких і тактично грамотних римлян, які легко комбінували на полі, застосовували пресинг, швидко переходили від оборони до атаки і грамотно захищалися, динамівці Києва виглядали навіть не учнями. У «Динамо» не проглядалося жодних ознак зіграності, партнери по команді не знали, що робитиме кожен із них наступної миті. Ну як не обіграти таку команду?
Навряд чи варто наголошувати на особистій провині того чи іншого гравця «Динамо» у відверто безпомічній грі команди. Тому що навіть майстер високого класу, настроєний на боротьбу до останньої секунди, не зміг би нічого вдіяти у команді, яка не має своєї гри, у команді, де замість тактичної побудови застосовується імпровізація гравців, які розуміють футбол кожен по-своєму.
Те, чого поки вистачає «Динамо» аби так-сяк триматися між третьою та четвертою сходинками національного чемпіонату, недостатньо не лише для перемог, а хоча б для гідного виступу в європейських кубкових турнірах. П’ять поразок поспіль із загальним рахунком 4:16 — такого в історії нашого футболу ще не було.
Звісно, що на таке становище у ще зовсім недавно провідній футбольній команді України не могли не зреагувати глядачі. Кількість людей, які прийшли листопадового вечора подивитися гру Ліги чемпіонів за участю «Динамо», була непристойно малою. Якщо так піде далі, то керівництву клубу не варто буде непокоїтися з приводу того, що центральний стадіон столиці з наступного року закриють на реконструкцію. Незабаром навіть скромні трибуни маленького клубного стадіону «Динамо» стануть занадто просторими для глядачів. Такими, власне, вони вже давно стали у матчах чемпіонату та Кубка України.
Після відвертого провалу у Лізі чемпіонів керівництву ФК «Динамо» варто думати не лише над тим, кому довірити готувати команду наступного року й кого запрошувати у ній грати. Треба думати, як повернути повагу нечисленних уболівальників, останні краплі якої втрачаються після кожного нового міжнародного розгрому. Високий авторитет команди «Динамо» (Київ) здобувався довгими десятиліттями і багатьма поколіннями гравців та тренерів. Утрачати цей авторитет так, як це відбувається сьогодні, «Динамо» не має права.
Груповий турнір. 5 тур.
«Динамо» — «Рома» — 1:4
«Манчестер Юнайтед» — «Спортинг» — 2:1
