Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Довіра — в кредит

24 січня, 2004 - 00:00

Реформи, які викликали в перші роки незалежності України оптимізм та ентузіазм, у останні роки розчарували багатьох. Нічого, мовляв, окрім злиднів та нестатків, нестримного зростання цін і зниження рівня життя, вони нам не принесли. Особливо такі оцінки ходу реформ поширені серед мешканців села, де перехід до ринкових стосунків іде найбільш болісно. Але є й реальні досягнення.

При наявності доброї волі, розумної і совісної місцевої влади навіть найвідсталіша сільська глибинка має шанс вибратися зі злиднів. У Новоайдарському районі Луганської області такою точкою опори стала створена три роки назад Кредитна спілка. До речі, історію зародження кредитних спілок, як засобу розвитку власного селянського двору, започатковано ще з царських часів. Архівні матеріали також повідомляють, що й на зорі радянської влади в губерніях створювалися всілякі кредитні банки, які видавали грошові позики колгоспам. Однак ця практика проіснувала недовго. Зі скасуванням НЕПу практично було ліквідовано кредитні спілки і громадську кооперацію. Відродження кредитних спілок почалося в 90-х роках минулого сторіччя. Становище на краще змінив вихід закону України «Про кредитні спілки». Люди зрозуміли, що держава знає про те, що існують такі інститути, як кредитні спілки, що вона вводить їх до законодавчого поля, отже, займатиметься контролем над їх діяльністю.

Кредитна спілка, як суспільно-фінансова організація, дозволяє людям шляхом кооперації власних зусиль провести взаємне кредитування, тобто дістати можливість за рахунок недорогого позичкового капіталу поліпшувати свій рівень життя, розвивати власний дрібний і середній бізнес. Сьогодні в Україні діють понад 800 кредитних спілок, і їх число зростатиме.

Метою створення кредитних спілок (КС) на селі є консолідація вільних коштів селян і надання членам КС кредитів для розвитку аграрних господарств. А насправді... 1998—2000 р.р. у переважної більшості селян не було ніяких вільних коштів. Точніше, ніяких коштів не було. У Новоайдарському районі протягом 5 років люди не отримували платні, і 1999 року 180 семирічних дітей не пішли до першого класу: батькам не було на що купити їм одяг, взуття і зошити. Саме цього року главою районної адміністрації став Микола Михайловський, колишній начальник карного розшуку з обласного центру: «Я за два із гаком десятиріччя роботи в карному розшуку надивився багато на що... А тут... Поїхав до одного села і побачив, що на 29 дворів немає жодної корови, що люди всіма покинуті, і їм не возять навіть хліба й солі. Я побачив 90-річних старих, які лежала й умирали з голоду й занедбаності, і нікого з ними поряд не було. І я зрозумів, що маю насамперед зробити щось для цих людей — старих і дітей».

Тоді колишній міліціонер організував благодійний фонд «Марафон милосердя». У нього здавали хто гривню, хто дві. І через доброту душевну, і «добровільно-примусово». Але щойно у фонді з’явилися перші гроші, вони тут же пішли на допомогу убогим старикам і дітям. Майже відразу, з ініціативи Михайловського, було створено і Кредитну спілку. Ідея ця в селян не викликала ані найменшого ентузіазму: до того часу число потерпілих від усіляких фінансових пірамід обчислювалося в області десятками тисяч. «А я все ж таки знайшов пайовиків — добрих людей, якi погодилися перерахувати гроші до КС. Але ні про яку підтримку аграрних господарств, стимулювання реформ тоді не йшлося, як би це не здалося вам дивним», — говорить Микола Михайловський, почесний голова ради Кредитної спілки «Довіра» і він же, нагадаю, глава місцевої райдержадміністрації. Його генеральна ідея полягала в тому, що ніякі реформи, ніякі економічні ривки неможливі з громадянами, абсолютно деморалізованим через свою злиденність і занедбаність. Тому спочатку значна частина грошей із коштів Кредитної спілки видавалися як матеріальна допомога, невелика, як правило, 30—50 гривень — щоб діти могли піти до школи, а старі й самотні не померти з голоду. Іншими словами, йшлося начебто про кредити, але всі розуміли, що 80% із них безперспективні щодо повернення. Так, до комерції це не мало жодного стосунку, але психологічно хід був дуже сильним — люди вперше за останні роки відчули якусь підтримку.

А вже 2001 року КС почала працювати з сільськими товаровиробниками. Людина платить вступний внесок 5 гривень і може розраховувати на кредит під 30% річних. Адже в банку вартість кредиту майже на третину менша, навіщо ж тоді брати гроші в КС? На це питання охоче відповідають керівники агрогосподарств. Володимир Щиров, директор СТОВ «Авангард» про банківські кредити говорить без особливої симпатії: «По-перше, банки вимагають, щоб майно, яке підлягає заставі, коштувало вдвічі-втричі більше за суму самого кредиту. По- друге, я знаю випадки, коли за найменше прострочення повернення грошей у людини забирали все. Це кабальні умови. Кредитна ж спілка дає гроші без зволікань, дуже швидко. Якщо до КС гроші не змогли вчасно повернути, відсоток не зростає. Треба лишень переукласти договір. А в банку прострочення відразу автоматично підвищує відсоток, який потім треба повернути банкові разом із позиченою сумою». Директор СТОВ «Деметра» Анатолій Шатковський одним із перших скористався послугами КС «Довіра»: «Господарство нам дісталося абсолютно зруйнованим, як після війни. Протягом першого року ми не змогли обробити й половини земель. Взяли кредит, посіялися. Минуло три роки, і зараз у нас справи помітно поліпшилися. За паями ми розрахувалися повністю. Середня платня 270 гривень, видаємо її «живими» грішми і вчасно. Я вже тисяч 70 брав у кредитній спілці, все повернув. Але знаю — якщо потрібно буде, мені ніколи не відмовлять. У нашому господарстві з 700 осіб понад сто скористалося такими кредитами».

А якщо раптом кредит знадобиться відразу багатьом і в значній сумі? Тоді правління розгляне, кому він потрібен насамперед. І тут пріоритети виявилися несподіваними. Спершу і поза конкуренцією гроші надаються на лікування. Потім — на розвиток малого бізнесу, становлення фермерського господарства, навчання.

Заставу у вигляді рухомого й нерухомого майна кредитна спілка «Довіра» розглядає як умову вельми бажану, але не обов’язкову — на відміну від банків. Повернення також забезпечується поручительством чи гарантією. «І взагалі, — говорить Михайловський, — тут вам не місто, всі один одного знають. Соромно ж перед сусідами кредит не повернути. Тут спрацьовує громадська мораль».

Слова «соромно» і «мораль» останнім часом не можна сказати, щоб були у великій моді. Окрім того, бувають же ситуації, коли й совісна людина не може гроші повернути. На це передбачено певний відсоток безповоротних втрат, яких останнім часом стало значно менше. І суми кредитів зросли. Раніше брали гривень по 100—200, тепер буває, і декілька тисяч позичають.

Сьогодні в кредитній спілці «Довіра» перебуває 1800 осіб. За три роки існування КС видав кредитів більше, ніж усі банки, які працюють у Новоайдарському районі, разом узяті. І сам уже декілька разів отримував кошти від українських і зарубіжних організацій. Так, Національна асоціація кредитних спілок України за три роки надала вже 750 тисяч гривень як безвідсоткові кредити; 110 тисяч гривень безвідсоткової поворотної допомоги виділив Фонд Сороса. Допомагають американці за програмами BIZPRO і CNFA. У маленькому селищі Новоайдарі двічі проводилися міжнародні конференції з участю фахівців із Росії, Польщі, Молдавії, Великобританії. Гості особливо відзначали програму підтримки малого двору, що кредитується «Довірою», і налагоджений зв’язок із селянами. Галина Кашкарова, виконавчий директор КС «Довіра», вважає запорукою успіху саме безпосередню роботу з населенням: «У нас у 15 селах працюють представники нашої кредитної спілки. Гроші беруть, в основному, на розвиток двору, на лікування, навчання та газифікацію. Людям зручно, наші представники поряд. Якщо сума потрібна невелика, то немає сенсу їхати за нею до районного центру — і час витратиш, і гроші на дорогу. Тому замовляють нашим представникам, дають доручення і отримують кредит прямо в своєму селі».

Кредитна спілка — неприбуткова організація. Прибутки, які виникають унаслідок надання коштів під відсотки, спрямовуються на соціальні цілі. Девіз КС «Довіра» — допоможіть один одному, і ви ніколи не будете бідними — у Новоайдарському районі явно спрацьовує. 2002 року КС «Довіра» на Всеукраїнському конкурсі, оголошеному Асоціацією фермерів і приватних землевласників України, було визнано кращою сільськогосподарською кредитною спілкою країни.

А всього в Луганській області працює 10 кредитних спілок. Число їх членів досягло 13145 осіб. Наприкінці минулого року загальний обсяг кредитних ресурсів КС становив майже 6 мільйонів гривень.

Олена ПРИВЕН, Луганськ
Газета: 
Рубрика: