У державному реєстрі фінансових установ Львівська кредитна спілка «Анісія» зареєстрована під номером один. Це не означає, що створена вона була в Україні першою, а лише те, що першою «пройшла випробування» — отримала ліцензію на діяльність. Досі кредитні спілки України перебували, м’яко кажучи, у вільному правовому полі, а якщо чесніше сказати — в атмосфері хаосу. Закон про «Про кредитні спілки» набув чинності лише в січні 2002 року. А перед тим усі роки вони працювали згідно затвердженого Указом Президента тимчасового положення про кредитні спілки (1993 рік), який залишав чимало білих плям. Була й ще одна проблема — жодного державного органу, який би здійснював функції регулювання та нагляду за їхньою діяльністю. Лише в грудні 2002 року зі створенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг держава взяла на себе ці обов’язки, і тоді вперше в своїй історії кредитні спілки почали звітувати про свою фінансову діяльність.
Уже після першого ж аналізу стало ясно, що не всі кредитні спілки є діючими — лише приблизно половина, більше того — близько 30 установ під своїм дахом реалізують сумнівні фінансові схеми. Щодо Львівщини, то таких тут, як зазначив директор Департаменту нагляду за кредитними установами Андрій Оленчик, не виявлено.
Можливо, багато що пояснюється їхньою історичною першістю на теренах України, тобто довгою, багатою історією. Галичани, які завжди мали найбільшу надію на самих себе, ідею кредитних кооперативів вирішили втілювати ще наприкінці ХIХ століття. У 1874-му році отець Стефан Качала, парох у Шепельках біля Збаража, написав книгу «Що нас губить, а що нам помогти може», в якій наполягав: українцям-галичанам треба заснувати громадські позичкові каси, щоб уберегти селян, міщан від лихварів. Під цим гаслом він і заснував перші кредитні каси в селах та містах. Вони активно діяли аж до Другої світової війни (на той час нараховувалося 3455 кооперативів, які об’єднували 709000 членів), бездіяльно мовчали в радянський час, і те, що на початку 1990-х на Галичині почали відновлювати свою діяльність, сприймалося, як річ природна й необхідна. До того ж, на ринку послуг утворилася для них колосальна ніша. Банки дрібними позичальниками практично не цікавились. Сьогодні ситуація ніби змінилася, банки деякою мірою вступають в конкуренцію з кредитівками. Однак 48 тисяч членів львівських кредитних спілок говорять про те, що вони залишаються актуальними. На відміну від банків, які є «чужими» структурами, кредитні спілки надають своїм членам рівні права й обов’язки. Як відомо, лише стаючи членом кредитних спілок, маєш право брати кредити та класти гроші «у ріст».
— Кредитна спілка «Вигода» (м.Стрий) відродилася на Галичині однією з перших, — розповідає Богдан Сидорак, голова спостережної ради спілки, яку загалом вважають найстаршою на Україні, — приміщення наше розташовано в Народному домі, якому вже 100 років і в якому й раніше працювала кредитна спілка.
Яка наша найсерйозніша проблема? Даємо гроші під досить великі відсотки. Однак банки роблять деякі накрутки, і тому загальна сума виходить значно більшою, ніж йдеться спочатку. До того ж, скоріше виділять два великі кредити для юридичних осіб, ніж дрібненькі для фізичних. Iз людьми, погоджуюсь, складніше мати справу, вони можуть і «кинути». А ми на ринку вже після свого відродження 12 років, і своїх людей вивчили, знаємо, кому можна довіряти. На рік видаємо до п’яти тисяч кредитів.
Звичайно, життя нас змушує крутитися, тому застосовуємо пільгові знижки. Для багатодітних сімей, інвалідів — 5% знижка, причому на будь-який вид кредиту. Для ретельних, давніх позичальників — своя знижка. Застосовуємо систему заохочень для підростаючого покоління, найбільший відсоток у нас саме по депозитних внесках дітей — 20 відсотків. А відсоткові ставки для тих, хто довірив нам кошти, коливаються від 13 до 20%, це на 1—2 пункти більше, ніж у банках. Якщо проаналізувати кредитні портфелі кредитних спілок, то практично в кожній більше половини коштів іде на споживче кредитування.
Чи часто люди гроші не віддають взагалі? Виявляється, що дуже рідко, частіше це просто прострочені кредити (два відсотки), а неповернуті складають лише 0,1%. Якоюсь мірою діяльність кредитівок нагадує клубну систему: люди приводять своїх знайомих, ті — знайомих знайомих, і так коло шириться. Проте всі всіх знають, і тому не дозволяють, щоб, як колись казали на Галичині, «лице лупилося». Можливо, в сенсі прибутковому така «клубність» заважає. На Сході України, приміром, кредитні спілки потужніші, зорієнтовані більше на комерційні засади. Але така вже тут на Галичині ментальність — тихіше та впевненіше, і в цього є свої плюси.
І все ж таки динаміка росту кредитівок на Львівщині хороша. Та тепер, набувши досвіду й поїздивши по світах, люди зрозуміли, що потрібна кооперація коштів. У сусідній Польщі кредитні спілки розгорталися в той самий час, що й наші, однак вони досягли більшого. Сьогодні активи польських кредитних спілок складають понад мільярд доларів США та більше мільйона членів. У них усього 95 кредитних спілок, але у цих спілок 1400 відділень. Тобто кількість кредитівок зменшується, а кількість відділень збільшується. Саме ця консолідація коштів дає можливість конкурувати з банками. На думку спеціалістів, щось подібне чекає й на Україну.
Уже понад десять років допомагає розвитку кредитівок на Україні канадський уряд. Попередні два проекти були спрямовані на навчання персоналу, тепер він опікується зміцненням загальної системи.
— За великим рахунком, побоюватися, що банки витіснять кредитні спілки, навіть за сьогоднішніх умов, буде неправильно, — підкреслював Володимир Кісь, генеральний директор канадської Програми розвитку та зміцнення кредитних спілок України, зустрічаючись з працівниками львівських кредитівок. — У кожного залишиться своя ніша. Бавитися з кожним дрібним позичальником, виходячи з реальної проблеми забезпечень, банки не стануть. І ці щілини завжди залишаться для кредитних спілок. Банки та кредитні спілки можуть взаємодоповнювати одне одного й розвиватися, прямуючи паралельно. А ось якщо кредитівки захочуть більшого, а вони на це заслуговують, то змушені будуть серйозно сконсолідуватися, стати професійнішими, технологічнішими.
