Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Другий тур — буде, якщо будуть вибори

15 жовтня, 2003 - 00:00

Народ ще не втомився від розмов про політичну реформу і, як і раніше, готовий допомогти владі визначитися з вибором шляхів її перетворення. Він активно бере участь у різних соціологічних опитуваннях, висловлюючи свою думку з приводу все нових і нових проектів конституційної реформи, часом не помічаючи, що схвалює протилежні за своєю суттю пропозиції. Учора Соціологічна служба Національного інституту стратегічних досліджень винесла на суд громадян України один з останніх проектів політреформи — узгоджений проект парламентської більшості й КПУ — який у вересні цього року парламент відіслав до Конституційного Суду. Згідно з проведеним з 20 до 30 вересня всеукраїнським опитуванням (участь у ньому взяли 1600 осіб), усі ключові положення цього законопроекту тією чи іншою мірою підтримуються респондентами. Зокрема «надання права президенту розпускати Верховну Раду, якщо вона протягом трьох місяців не зможе обрати нового президента країни». 40% опитаних висловилися за таку зміну, 32% — проти. Буде не дивно, якщо в результаті трактування цих результатів зацікавленими політичними суб’єктами зведеться до того, що українці підтримують обрання президента парламентом. Однак, як свідчать опитування останнього часу, проведені не менш авторитетними соціологічними службами, наші співвітчизники категорично не підтримують передання їхнього права обирати главу держави народним депутатам.

Від 85% до 90% українських громадян, відповідаючи на конкретне запитання (хто має обирати президента?), заявляють про свою прерогативу в цьому процесі. Висновок простий, і до нього, взагалі, закликають усі соціологи: слід дуже обережно говорити про справжні уподобання населення, тим паче якщо йдеться про складні політичні перетворення, наслідки яких з повною відповідальністю навряд чи візьметься оцінити навіть досвідчений політолог.

Інша річ — так звані «рейтинги». Як свідчить досвід попередніх виборчих кампаній, прогнози соціологів на підставі вимірів електоральної температури, за незначним винятком, виявляються правильними. Що не дивно: адже будь-які вибори, проведені без істотних маніпуляцій з бюлетенями, і є, власне, масштабним соціологічним опитуванням. Згадане дослідження НІСД щодо вибору можливих кандидатів у президенти підводить до вже зробленого раніше іншими соціологічними компаніями висновку — президентські вибори (якщо вони, звісно, будуть всенародними) практично не мають шансів завершитися в першому турі. Оскільки розрив між трьома лідерами електоральних уподобань українців — лідером блоку «Наша Україна» Віктором Ющенком, прем’єром країни Віктором Януковичем і лідером Комуністичної партії Петром Симоненком — незначний і має тенденцію до зменшення. Зокрема, рейтинг Ющенка падає (з 22% у травні до 19% у вересні), рейтинг Симоненка трохи підвищується (відповідно з 12% до 14%) й динамічно зростає кількість прихильників Януковича (з 5% до 10%). Як коментує дані опитування директор НІСД, радник президента країни Анатолій Гальчинський, якщо Януковичу вдасться пройти у другий тур, то «його позиції будуть не слабшими, ніж у Віктора Ющенка або Петра Симоненка». А. Гальчинський вважає, що на сьогодні рейтинг В. Януковича формує насамперед його діяльність на посаді прем’єра. Своєрідним підтвердженням цих слів може бути ще один висновок експертів НІСД, зроблений на підставі проведеного опитування: обрання навесні цього року В. Януковича главою Партії регіонів привело до різкого зростання рейтингу цієї партії (з 2% до 7%) і перетворення її на найбільш популярну серед партій парламентської більшості.

До речі, рейтингове дослідження політичних партій, на думку Анатолія Гальчинського, показало, що в українському суспільстві з’явилися ознаки політичної структурованості. За його словами, структуризація українського суспільства дедалі більше набуває ознак класичної трисегментної структуризації, хоча це ще не остаточна розстановка сил. Уже чітко визначене праве крило, яке займає блок Віктора Ющенка «Наша Україна». Разом із цим, за словами директора НІСД, «ющенківців надзвичайно складно назвати українськими правими». «Відсутність партій правого спрямування є одним із серйозних недоліків політичної системи нашої держави», — заявив він. Центристське крило, за словами А. Гальчинського, на сьогодні займає сила, яку можна умовно назвати блоком В. Януковича, оскільки він має найвищий рейтинг серед представників центристського спрямування, й головне — «з позитивною динамікою» цього рейтингу. Директор НІСД при цьому зауважив, що умовний блок В. Януковича «не є тотожним парламентській більшості, оскільки в ньому зараз проходить процес розмежування». «Де-факто цей процес розпочався, і виявом його є ставлення до політичної реформи», — вважає він.

У лівому крилі, за словами А. Гальчинського, «крім традиційних фігурантів Компартії та Соцпартії дещо несподіваним є зближення з відповідними партіями Соціал-демократичної партії (об’єднаної)», про що свідчить спільний проект політичної реформи. «Сам цей факт є досить симптоматичним», — зазначив він.

На прес-конференції, що відбулася вчора, крім уже проаналізованих вище результатів соціологічного опитування, відбулася також презентація двох монографій НІСД: «Україна: стратегічні пріоритети» та «Трансформації демократії й пошук стратегії громадсько-політичного розвитку України».

Наталiя ТРОФІМОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: