26 червня під час громадських слухань більшість присутніх проголосувала проти будівництва. Це голосування має тільки рекомендаційний характер для Канівської міської ради, адже саме там під час найближчої сесії й прийматиметься остаточне рішення. Проте, враховуючи той факт, що місцеві вибори не за горами, голосування депутатів міської ради видається цілком прогнозованим.
Як уже повідомляв «День», Канів віднедавна став стратегічним об’єктом для будівництва портового перевантажувального терміналу — подібного до того, що його компанія «Нібулон» уже побудувала в селі Вітове Чигиринського району. Цього разу «Нібулон» має намір збудувати на лівому березі Дніпра термінал для попередньої обробки та перевантажування зернових, а також подальшого їх транспортування рікою до місця призначення. Але канівчани насторожено поставилися до подібної ідеї. Адже вже мають досвід «співжиття» із «Укршампіньйоном», який поширює містом малоприємні запахи, та з «Нашою Рябою», що істотно забруднює малі річки.
Роман КУЧЕРЕНКО, учасник громадських слухань, викладач Східноєвропейського університету економіки та менеджменту:
— На громадських слуханнях «нібулонівці» презентували досить цікавий проект, проте залякані листівками, що були розкидані по поштових скриньках напередодні та організовані депутатом міської ради Коржовим, що кандидуватиме скоро на посаду міського голови, більшість присутніх проголосували проти будівництва. У листівках людей переконували в тому, що перевантажувальний термінал порушить екологію міста і викличе сплеск захворювань на «астму, туберкульоз та рак». Гра на страх та небажання напружити себе пошуками істини фактично безпрограшна, що і доведено результатами голосування на слуханнях. Проект є знахідкою для міста. Адже кредит на проект «Нібулону» надає Світовий банк, а він ніколи не фінансує екологічно небезпечне виробництво. Крім того, проект знаходитиметься у промзоні ВАТ «Дніпробуд» — саме це підприємство погодилося продати «Нібулону» майже 5 гектарів землі, на якій і так зараз розташовані висотні крани та іржаві ємності, висотою 17 метрів. Позитив також у тому, що термінал, який хоче будувати «Нібулон», — закритого типу, оснащений фільтрами і загалом все автоматизовано. Ємність терміналу 76 тисяч тонн зерна, а працюватиме не більше 100 працівників. Ще — «нібулонівці» погоджуються на соціальне навантаження, навіть гендиректор підприємства Вадатурський натякнув на можливість добудови міського Будинку культури, що почав будуватися ще за радянських часів і до сих пір псує своїм виглядом центр міста. Також реалізація проекту дасть можливість відновити судноплавство по Дніпру та залізничну станцію, яка колись давно функціонувала в Каневі.
Володимир КОРЖОВ, депутат Канівської міської ради, голова товариства підприємців Канева:
— Враження від громадських слухань, з одного боку, позитивні, бо громадяни прийшли і висловилися проти будівництва терміналу. А з іншого боку, прикро, що так мало людей прийшло — менше трьохсот. Хоча поширювалися листівки, в яких закликали не бути байдужими і прийти — ми більше восьми тисяч таких листівок роздали. Також неприємно чути, що деякі промовці ставлять на перше місце гроші. Мовляв, прийшов інвестор і давайте погоджуватися на будь-які умови, незважаючи на екологічні наслідки. Але ж Канів — це четверта Чорнобильська зона, тут уже є «Наша Ряба», «Укршампіньйон»... І як можна порівнювати здоров’я і гроші, якщо ці речі непорівнянні? Щодо робочих місць, то всі ми пам’ятаємо, як у Каневі закривався хлібзавод. Закрився, сто людей втратили роботу. І ніхто тоді про це не кричав. А зараз ми радіємо, що з’являться нові робочі місця і нас будуть труїти. Подібне ставлення мене дуже турбує.
Іван ЗАЄЦЬ, народний депутат України:
— Будівництво терміналу — це не тактичне, а стратегічне питання. І це питання треба вирішувати, враховуючи українські національні інтереси та інтереси громади Канева. Адже саме там знаходиться могила Тараса Шевченка, і Канів може відіграти велику роль у поглибленні національної ідентичності та соборності. Крім того, зараз природний капітал є лімітуючим фактором. Тому всі ми зацікавлені у збереженні природних ресурсів, у збереженні історичних ландшафтів та природних берегів Дніпра.
Люди зацікавлені мати нові робочі міста, щоб місто було чисте, щоб розвивався малий і середній бізнес, який пов’язаний із туризмом. І забудовувати лівий берег Дніпра — це просто злочин, безвідносно до проекту — чи це «Нібулон», чи хтось інший. Я особисто запропонував прийняти окремий закон по Каневу, щоб забезпечити його сталий, збалансований розвиток. Кабмін повинен підготувати такий закон. Адже це свята для українців земля — тут не лише Тарасова гора, а й Княжа гора, лівий берег Дніпра, неподалік Прохорівка, де Шевченко був заарештований востаннє, неподалік Трахтемирів, Межиріч — поселення палеолітичної епохи із житлами з кісток мамонта... Все це є, але воно в занедбаному стані. Окремий закон дасть можливість створити тут відповідну туристичну інфраструктуру, відремонтувати дорогу від лівого берега через дамбу... Характерно, що територію, на яку претендує «Нібулон», хотіли забудовувати ще в радянські часи. Там мали бути ливарні заводи. Я боюся, що мова йде про свідоме політичне знищення духовної столиці України. І люди все це відчувають і з болем реагують.
