Бувають у житті уважного кіноглядача дивні, а ще більше — повчальні речі. Один із таких уроків, здається, отримали днями багато хто з моїх співвітчизників.
Отже, у прокат по всій Україні вийшов новий російський блокбастер «Оксамитова революція. Чоловічий сезон».
Невідомо, як у нас, а в наших сусідів цей фільм зібрав уже кілька мільйонів, звичайно, не російських рублів, що для пострадянського прокату — беззаперечний успіх. Тобто, йдеться, принаймні, про досить помітну подію кіносезону. Мабуть, і в нас його подивиться достатньо багато глядачів.
Фільм на такий успіх і налаштований. Знятий із розмахом (режисер — Олег Степченко). Географічним. Місця дії — на кількох континентах. Сюжет (автори сценарію — Степченко і Олександр Карпов) стрибає від Америки до Африки, від Праги до Москви. Є навіть голлівудська зірка в епізоді — Майкл Медсен грає такого собі дуже крутого мафіозі, що, без будь-яких пояснень, закопує в землю свого співрозмовника; мабуть, режисер надто перейнявся аналогічною сценою за участю Медсена з тарантінівського «Вбити Білла». Щоправда, там закопували Уму Турман. Але тут на Турман, мабуть- таки, грошей не вистачило. Жодного впливу весь цей епізод на сюжет фільму не має, здається навіть, що Медсен і з’явився тут для того, щоб підвищити статус фільму — але то таке, в російському кіно зараз так прийнято — винаймання голлівудських небожителів на кілька хвилин у фільмі стало хорошим тоном. Можна згадати попередній «крупнобюджетник», теж, так би мовити, вересневий подарунок iз Москви — «Дзеркальні війни»: там також епізоди грають зірки на стадії загасання — Малькольм Макдауел і Рутгер Хауер. Причому, що робить останній, зовсім незрозуміло… Та не будемо занадто суворі.
Тим паче, що є й інші компоненти для масового визнання. Трюкові сцени. Двобої та стрілянина. Багато вибухів — піротехнічний цех побешкетував досхочу. Багато бутафорської крові й дорогих розбитих авто. Участь у цьому беруть не тільки мафіозі, а й браві правоохоронці. Які схожі на кого завгодно, тільки не на реальних російських ментів. Скоріше, на американських копів із якого-небудь піф- паф-серіалу чи бойовика. Та і сам «Чоловічий сезон» — мов ті не то московські, не то чикагські борці зі злочинністю — зовнішні риси здебільшого начебто впізнавані, пострадянські, а все інше — мовби зроблено в Голівуді. Причому в якомусь такому запасному Голівуді, котрий дуже схожий на соновний, але чогось таки й бракує. Чи то якості, чи то почуття гумору, чи то хороших акторів і особливо актрис (із цими взагалі жах), чи некорявих діалогів, чи нормального сценарію… Чи всього цього одразу…
Хоча ні! Сценарій якраз видатний!
Ось лише його невелика частка в сухому беземоційному викладі:
Агент видатної силової структури під назвою Госнаркоконтроль таємно засланий в управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, щоби виявити там корупцію. І таки виявляє, ще й яку! І наражається на жахливу небезпеку! Бо виходить ні на кого іншого, як на могутнього міжнародного фінансиста Сорса (отакої, а де ж другу «о» загубили?! — вибачте, я обіцяв без емоцій), який керує благодійним фондом його імені. І ось цей Сорс фінансує оксамитові революції по всьому світі. Приводить, значить, до влади таким чином своїх людей, і ті потім, користуючись своїм недоторканним статусом, розповсюджують наркоту по всьому світі. Принаймні три останні оксамитові революції були проведені саме за такою схемою.
Нумо, в яких країнах трапилися три останні революції? Отож!
А я ж все гадав, і чого це Ющенко, Саакашвілі, та й інші революційні лідери, так багато їздять із дружніми закордонними візитами? Теж мені дипломати! Тепер же все зрозуміло: кокаїном торгують. Та і з нашим минулорічним стоянням на Майдані тепер усе зрозуміло. Не на Майдані ми стояли, а на героїні. А колумбійські наркокартелі нехай забираються на пенсію — куди їм там!
Ну, а те, що згаданий російський Наркоконтроль у реальному житті уславився здебільшого карним переслідуванням ветеринарів за зберігання снодійного, підкиданням наркотиків активістам опозиційних організацій і, в деяких регіонах, — прямим «кришуванням» наркоторгівлі — то, звичайно, брехня ворогів. Ні! Наркоконтроль бореться с Сорсом! Недарма ж сказано: борітеся — поборете!
Є таке сленгове інтернет- слівце — «ржунімагу», що перекладається на людську мову приблизно як «регочу — не можу». Саме тому, що цей неологізм під час написання цієї статті згадувався мені неодноразово — ні в якому разі не можна припиняти показ таких фільмів в Україні. Я абсолютно серйозно дякую прокатникам, які привезли цю картину сюди, і прошу везти ще подібну продукцію.
Бо… в житті… інколи так сумно… ой… ой, все, все!.. бо ще гигавка нападе!.. вибачте…
