Учора заступник Генпрокурора Ігор Дріжчаний повідомив, що Генпрокуратура України вивчає питання про фальсифікацію держбюджету на 2003 рік, прийнятого Верховною Радою. Відповідаючи на запитання, чи перебуває в полі зору Генпрокуратури ця проблема й чи збирається вона на неї реагувати, І. Дріжчаний відповів: «Перебуває. Реагування буде».
Тим часом члени робочої групи з підготовки узгодженого проекту закону України «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет на 2003 рік» поширили заяву, в якій підкреслюють відсутність фактів фальсифікації в показниках законопроекту про держбюджет на 2003 рік. Відмінності в проекті закону «Про Державний бюджет України на 2003 рік», розданому народним депутатам на третє читання 26 грудня 2002 року, і в тексті вказаного закону, підписаного Головою ВР, пояснюються «виключно технічними та організаційними причинами, які зумовлені стислими термінами прийняття законопроекту у третьому читанні і в цілому». Депутати також поділяють позицію про відсутність розходжень у додатку №4 (дотації вирівнювання і кошти, які передаються до державного бюджету) і стверджують, що при формуванні цього додатку комітет Верховної Ради України з питань бюджету діяв у межах своєї компетенції. Разом із тим члени робочої групи звертають увагу народних депутатів на допущене порушення положень Бюджетного кодексу щодо процедури прийняття пропозицій і процедури прийняття законопроекту. У заяві також засуджується спроба деяких народних депутатів і політичних сил «робити політичні ігри навколо бюджету».
Нагадаємо, що про фальсифікації держбюджету-2003 на суму як мінімум 47 млн. грн. заявили 13 березня народні депутати Петро Симоненко (фракція Компартії) та Нестор Шуфрич (фракція СДПУ(О)). Глава бюджетного комітету Верховної Ради Петро Порошенко (фракція «Наша Україна») спростував заяви депутатів, однак визнав, що проголосований парламентом у третьому читанні варіант бюджету і варіант, підтриманий Верховною Радою в цілому, мають розходження, які все ж відображено в стенограмі цього засідання.
Проте лідер КПУ П. Симоненко і після засідання робочої групи продовжує твердити, що фальсифікація держбюджету-2003 була, а ухвала цієї робочої групи є спробою уникнути цього питання. Симоненко вважає заяву про відсутність фальсифікації держбюджету на 2003 рік не більше аніж політичним кроком. «Це спроба обійти те, що дійсно мала місце фальсифікація», — підкреслив він, зазначивши, що зокрема члени робочої групи не зацікавлені в створенні спеціальної слідчої комісії. «Інформація, яку я маю в своєму розпорядженні, дає мені підстави твердити, що фальсифікація була», — заявив Симоненко. На його думку, створення слідчої комісії та її робота можуть призвести до того, що буде поставлене питання про відставку глави бюджетного комітету чи народного депутата, винного в фальсифікації бюджету. Симоненко також зазначив, що за інформацією, що є в нього, робоча група взагалі не приймала узгодженої ухвали про те, чи була фальсифікація.
За словами П. Симоненка, заява про фальсифікацію бюджету, зроблена ним на початку лютого, містила вимоги розслідувати відповідність опублікованого бюджету і проекту, який розглядався у третьому читанні. Її було викликано істотними спотвореннями цифр і показників в опублікованому законі про бюджет і проект, пояснив депутат.
На його думку, юридичним тлумаченням питання про фальсифікацію стенограми засідання, на якому приймався держбюджет, має займатися спеціальна слідча комісія Верховної Ради чи Генеральна прокуратура. П. Симоненко висловив переконання, що в парламенті буде обов’язково дано оцінку етичності поведінки конкретного депутата, прізвище якого буде встановлене. Лідер комуністів зазначив, що вже знає, які пояснення дав працівник апарату ВР щодо фальсифікації стенограми засідання, на якому приймався держбюджет. «У мене великі сумніви щодо правдивості його свідчень», — сказав Симоненко, додавши, що вони зводяться до того, що ця людина нібито взяла на себе відповідальність за зміну стенограми. На думку П. Симоненка, спочатку відповідальність повинен понести конкретний народний депутат, а лише після цього можна ставити питання про відповідальність працівників секретаріату.
