Свій 71-й сезон Кіровоградський академічний обласний театр ляльок закрив виставою «Собаче серце» за однойменною повістю Михайла Булгакова, яка стала другою постановкою колективу для дорослого глядача. Треба відзначити, що у творчому плані цей театральний сезон був дуже плідним для колективу. У грудні 2009-го кіровоградські лялькарі урочисто відзначили своє 70-річчя, за високі творчі досягнення театр отримав статус академічного, а їхню афішу прикрасили цікаві постановки для дітей: «Новорічна фантазія» за п’єсою Г. Педька та «Мийдодір» Ю.Чеповецького.
Нагадаю, що перша постановка для дорослого глядача «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем, прем’єра якої відбулася в листопаді, стала прекрасним стимулом для подальшої роботи театру у цьому напрямку. Режисер вистави Євген Гімельфарб після успішної прем’єри запропонував продовжити розширення репертуару театру серйозними творами — «Собаче серце» за повістю одного з наймістичніших авторів початку ХХ століття Михайла Булгакова жодного разу не брали до постановки театри ляльок. Гімельфарб зумів зацікавити творчий колектив (до речі, в активі цього режисера декілька оригінальних вистав, які він поставив у Харківському академічному обласному театрі ляльок: «Майстер і Маргарита», «Декамерон», «Тригрошова опера», «Ревізор» та інші), й кіровоградці почали натхненно працювати. Репетиції тривали п’ять місяців. Художник Світлана Прокоф’єва розробила сценографію до вистави. Над оригінальним музичним оформленням працював талановитий композитор Олексій Харченко. В якості художника з освітлення до театру був запрошений професор сценографії, завідувач кафедри театрального мистецтва університету м. Гонзага (США) Джон Хофланд, цікаві ідеї якого щодо світлового рішення додали виставі містичності та оригінальності.
У «Собачому серці» задіяний увесь акторський склад театру. Ролі Шарикова та професора Преображенського виконують провідні артисти театру Геннадій Стогодюк та Володимир Кравченко.
Головний герой — професор медицини Пилип Пилипович Преображенський, що займається проблемою омолодження людського організму (євгенікою — наукою про поліпшення, перетворення біологічної природи людини). Ціль Преображенського грандіозна: облагодіяти людство й дати йому вічну молодість. У порядку експерименту він пересаджує безпритульному псу Шаріку сім’яні залози людини, а потім і гіпофіз. І на очах здивованих Преображенського й Борменталя Шарік поступово перетворюється на людину... Згодом під упливом ідей Швондера починає заявляти про свої права й на житлоплощу, і на сім’ю, оскільки зараховує себе до «трудового елемента». Спочатку це виглядає смішно, але потім стає страшно... «Я піклувався зовсім про інше, про євгеніку, про поліпшення людської породи. І от їхнє омолодження, нарвався», — ремствує на свою помилку професор. Замість людини вийшла напівлюдина-напівтварина, негідник і хам. Склалася нестерпна ситуація. Саме Борменталь першим заговорив про те, що потрібно позбутися монстра-шарікова...
Оригінальне режисерське рішення спектаклю не залишило байдужими глядачів. У виставі вдало поєднано драматичну та лялькову частину, цікаві образи створили актори-кіровоградці, а прем’єра «Собачого серця» стала знаменною подією у житті театру і нашого міста.
