Далекого 1998 року Верховна Рада два місяці не могла обрати спікера — і лише з 23-ї спроби був обраний Олександр Ткаченко. Саме тоді народилося типово українське слово «спікеріада». Нинішня спікеріада обіцяє бути не такою тривалою, але не менш драматичною.
Учора парламентарії взяли дводенну перерву, нібито для того, щоб розглянути антикризові законопроекти. Які, проте, нікому буде підписувати в умовах відсутності голови парламенту. Насправді, Володимир Литвин полічив голоси і зрозумів, що його кандидатура не проходить — було вирішено продовжити переговори. Хоча навряд чи до четверга з’явиться кандидатура, яка могла б улаштувати всіх.
Регіони хочуть повернутися до влади. Але чи зможуть вони це зробити, якщо віддадуть крісло спікера Литвину? Зовсім необов’язково. Володимир Михайлович вважає себе самодостатнім політиком. Хоче бути повноцінним владикою Ради. Без будь-яких умов.
У «Нашій Україні» не можуть пробачити Литвину, що він разом із ЄЦ та Регіонами «зняв» Яцеюнка. Та й свої варіанти є. На вчорашньому засіданні фракції НУ-НС Борис Тарасюк запропонував висунути кандидатуру В’ячеслава Кириленка на посаду спікера. Цю пропозицію підтримали члени групи «Народна самооборона», в тому числі Давид Жванія. Але сам Кириленко взяв самовідвід. «В’ячеслав Анатолійович попросив не розглядати його кандидатуру на цьому етапі», — повідомив журналістам Роман Зварич.
Найневибагливішими щодо спікерства були бютівці. Мовляв, спікер — це квота «Нашої України». Готові підтримати будь-яку кандидатуру заради відновлення демократичної коаліції. Хоч В’ячеслава Кириленка, хоч Івана Плюща, хоч Литвина...
— Ми можемо проголосувати за Литвина під зобов’язання того, що нове керівництво працюватиме над подоланням кризи разом з урядом. Якщо Президент приєднається до подолання кризи, то й разом із Президентом, — заявив «Дню» лідер фракції Іван Кириленко.
— Як ви оцінюєте роль Президента в процесі обрання спікера?
— Як ключову. Ви бачили, хто голосував за зняття Яценюка, — найближчого соратника Президента.
Його зняли лише завдяки голосам пропрезидентської сили. Далі є якийсь план? Я гадаю, що повинен бути. Так чому тягнемо? Ми сьогодні хотіли запропонувати, якщо не Литвина, то кандидатуру В’ячеслава Кириленка. І фракція стовідсотково б проголосувала, й це було б поновленням коаліції. Але В’ячеслав зняв свою кандидатуру. Чому? За узгодженням із ким? Вгадайте з одного разу.
Хоча Володимир Литвин проводить зараз однаково інтенсивні переговори як із президентською стороною, так і з Блоком Юлії Тимошенко, все-таки його шанси на спікерство вже не такі високі. Як стало відомо «Дню», кандидатура Литвина не дуже влаштовує Президента. Проте збільшуються шанси Івана Плюща. За Івана Степановича можуть проголосувати і Регіони, які загалом ставляться до нього позитивно. До речі, Ганна Герман неодноразово, що країні потрібен сивоволосий спікер-аксакал без президентських амбіцій. Під цю характеристику Іван Степанович підходить просто-таки ідеально.
Плющ — політик старого загартування, якому вдалося вже двічі побувати в ролі голови Верховної Ради. У нього є досвід «виходу на заміну»: 2000 року він змінив на посаді парламентського голову Олександра Ткаченка і майже рік керував парламентською більшістю, що об’єднала прихильників президента Кучми та прем’єра Ющенка. Судячи з активної політичної позиції, він зовсім не проти третього пришестя. Але ось чи вистачить голосів? Можливо, в четвер справа й дійде до голосування за Плюща. Однак, зовсім не факт, що результат голосування буде позитивним.
ТИМ ЧАСОМ
Фракція Партії регіонів збирається звернутися до Конституційного Суду за роз’ясненням про право першого заступника голови Верховної Ради підписувати акти, ухвалені парламентом. Про це у вівторок повідомив заступник голови фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. «Ми хочемо з’ясувати, чи може перший віце-спікер, враховуючи існуючу ситуацію, підписувати відповідні документи, і нічого більше», — заявив Єфремов.
