Вчора курс нацвалюти невпинно наближався до психологічної позначки 6 гривень за долар. Так, курс купівлі долара зранку становив 5,1 — 5,6 гривні, а продажу — 5,65 — 6,0 гривні. На фоні таких невтішних новин банкіри почали говорити про те, що ситуація набуває вже не спекулятивного, а системного характеру. Щоб виправити її, потрібна термінова валютна інтервенція від Нацбанку. В свою чергу, в НБУ запевнили у підконтрольності ситуації, пообіцявши задовольнити прохання банкірів.
«Сьогодні попит (на долари. — Авт.) визначають банки, які формують свою валютну позицію; нерезиденти, які виводять валюту для того, щоб відновити свої позиції за кордоном — і, як наслідок, відбувається така психологічна хвиля, коли долар готові купувати і за 6, і за 7 гривень. До того ж експортери бачать, що вчора долар на міжбанку продавали за 5,45 гривні, сьогодні — за 5,75 гривні. Тому для них, безумовно, краще притримати валюту і продати її пізніше, бо ж вона може буде ще дорожчою. Імпортери ж скуповують валюту, бо у них валютні контракти у грудні, й вони думають, що, можливо, краще купити під них валюту сьогодні, адже якою буде ситуація з валютою тоді, ніхто не знає», — говорить «Дню» перший заступник голови правління ЗАТ «Дочiрнього банка Ощадбанк Росії» (колишній Банк НРБ) Владислав КРАВЕЦЬ.
«Заспокійливою таблеткою» для банківського сектору спочатку стало рішення Ради Національного банку про суттєве розширення валютного коридору коливань курсу гривні з нинішніх 4,85 гривні за долар плюс-мінус 4% до 4,95 гривні за долар плюс-мінус 8%. Отже, нові межі гривневого коливання визначили у межах від 4,554 гривні за долар до 5,346 гривні за долар. Разом з тим, на думку членів Ради Нацбанку, нинішній курс на міжбанку не відповідає поточній ситуації в економіці та знаходиться під впливом неринкових факторів. Відтак, Рада рекомендувала правлінню Нацбанку зблизити ринковий курс і офіційний.
Подальшим кроком до стабілізації ситуації повинен стати вихід НБУ на міжбанківський ринок з пропозицією долара. На момент здачі газети у друк про обсяги інтервенцій нацрегулятор ще не повідомив. Але керівник Групи радників голови Нацбанку Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ у коментарі «Дню» підтвердив такий намір та розповів наступне:
— Перегляд офіційного курсового прогнозу — цілком природнє явище, адже у світі відбулося багато подій з періоду травня місяця. А всі прогнози — це діти часу, а час змінюється. При цьому орієнтація Нацбанку на перехід до гнучкішої курсової політики не тільки не переглянута, але й додатково підсилена. Чому? Бо розширений діапазон коливань офіційного курсу гривні до долара дає більший простір для здійснення такої політики.
Нинішню рухливість ринкового курсу гривні можна пояснити кількома чинниками: послабленням динаміки експорту, різким зростанням валютного попиту з боку «Нафтогазу України» для обслуговування своїх боргів, відтоком з країни коштів нерезидентів, вичікувальною позицією великих експортерів, зростаючим попитом на готівкову валюту з боку населення.
Крім того, Нацбанк вважає, що офіційний і ринковий курс не будуть розходитися на відстань, небезпечну для бізнесу та уряду, особливо для імпорту. Якщо ми побачимо, що існує шкода для імпорту в посиленні або послабленні курсу, то ми відповідно реагуватимемо. Насправді ж, офіційний курс рухається, але він консервативніший у порівнянні з ринковим, і тому цей рух майже непомітний. Але він віддзеркалює відносини бізнесу та уряду.
Готівка ж у обмінних пунктах не вийде на захмарні обрії, і роздрібний курс гривні не буде так різко відрізнятися від безготівкового курсу. У Нацбанку існує досвід реагування на такі події. Саме тому до кінця року середній курс гривні по відношенню до долара буде близький до запланованих урядом та бізнесом. Впливати на ситуацію Нацбанк може з допомогою інтервенцій — як на продаж долара, так і на його купівлю, через мінливість офіційного курсу, регулювання ліквідності банків, відсоткову та резервну політику.
На ситуації позначиться ще один фактор — поведінка Мінфіну. Зараз існує координація дій між ним та Нацбанком. Потрібно, щоб вона збереглася й надалі. Бо, якщо ми виходитимемо на ринок з певними інтервенціями, то паралельно дивитимемося, як ліквідність рухається під впливом грошової політики Мінфіну. Насправді ж монетарна політика — це політика не лише Нацбанку, а й уряду теж. Бо у нього є казначейський рахунок та кошти у банківській системі. Тому ми дивитимемося, щоб не виходило так, що Нацбанк забирає ліквідність з ринку, а Мінфін її надмірно розширює, або навпаки.
