Видавництва «Мистецтво», «Алатон», «Обереги», «Українська енциклопедія», «Книга пам’яті», «Книгарня», «Медична книга», магазин «Знання», редакцію журналу «Радуга» й інші заклади, які займаються видавництвом і розповсюдженням української книги, сьогодні київська влада збирається виселити з приміщень. Про це вчора на прес-конференції повідомив президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.
— Нинішній рік Президент України Віктор Ющенко оголосив Роком української книги. Однак, попри це, замість слів «Ласкаво просимо!» видавництва та книгарі все частіше чують: «З речами на вихід». Таким чином, на знищенні духовності київська влада намагається заробити собі гроші. До прикладу, на Андріївському узвозі нині виганяють художників з майстерень (приміщень, які вони займали десятиріччями), стоїть питання про виселення Спілки народного промислу, що на вулиці Рейтерській,20, продано недобудований корпус Національного художнього музею на вулиці Інститутській,3, вже отримали листи із вимогою залишити приміщення видавництва «Алатон», «Обереги», «Книга пам’яті» та багато інших, особливо тих, які розташовані в центрі столиці, — сказав Олександр Афонін.
Генеральний директор ЗАТ «Алатон» Володимир Пономаренко розповів, що проблеми у них розпочалися після приходу «посланця від Черновецького», який нібито перевіряв цільове призначення приміщення. А згодом прийшов лист, у якому замість згоди на продовження терміну оренди (у будинку на вулиці Ярославів Вал, 14-г підприємство знаходиться понад 12 років) була вимога звільнити приміщення. Таке рішення міські чиновники аргументували тим, що тендер виграло ТОВ «Світ книжок».
— Конкурс, де визначали переможця-орендаря, проводили у закритому режимі й нас туди не запросили, — повідомив Володимир Пономаренко. — Це незважаючи на те, що видавництво «Алатон» існує 15 років й увесь цей час створює та видає підручники і посібники, за якими навчаються школярі з усіх областей України. А окрім цього ми ще й виконуємо державне замовлення. Стосовно фірми «Світ книжок», то у державному реєстрі і у жодному довіднику як книговидавець вона не значиться. Проте це ТОВ, створене у січні 2007-го, вже встигло «виграти» приміщення на вулиці Желянській, 148. Тепер добирається й до нашого. Тому у мене є підозра, що компанія спеціалізується на «виграші» конкурсів з оренди будівель з метою подальшої їхньої приватизації.
Отримавши вказівку пакувати речі, «алатонівці» подали позов до суду, від котрого сподіваються на справедливе рішення. Цьому передувало листування з органами міської та державної влади, яке, на жаль, закінчилося нічим.
Духовним геноцидом назвала політику столичної влади щодо духовності ще одна учасниця прес-конференції директор видавництва «Обереги» Наталія Охмакевич. Вона розповіла, що багато років тому на вулиці Саксаганського вони взяли в оренду напівпідвальне приміщення, «підняли його з руїн», а тепер їх просять «з речами на вихід». «Нас навіть не покликали на проведення тендера. Надіслали листа із пропозицією взяти участь після того, як він відбувся», — сказала пані Охмакевич.
Не кращі справи й у видавництві «Урожай». З свого приміщення їх поступово витіснив могутній сусід — Антимонопольний комітет. Тепер замість того, щоб вирішувати виробничі питання, доводиться боротися за виживання.
— У київської влади нині спостерігається «хапальний» синдром: прагнучи збагатитися, вона продає культурні надбання громади, — зазначив Олександр Афонін. — Якщо так буде й надалі, то молодшому поколінню залишаться хіба що ресторани та гральні автомати. Та ще феєрверк на Хрещатику.
