Справа про смерть жителя Кіровоградщини Валерія Олійника набирає обертів, але чи приведе це до реальних результатів, тобто покарання винуватих, поки що невідомо.
З дня смерті Олійника пройшло вже півмісяця (помер —16 червня) — про це багато говорять, пишуть, показують, сама справа знаходиться під особистим контролем Президента, але наразі — що ми маємо? Як повідомляє газета «Факти», за результатами судмедекспертизи Кіровоградського обласного бюро, Олійник помер у полі, а не як раніше офіційно заявлялося — у лікарні через дві години після госпіталізації. «Смерть настала внаслідок нападу з метою вбивства чи нанесення ушкоджень ... Громадянин Олійник знайдений мертвим у полі біля смт Голованівськ», — написано у медичному висновку. Депутат від БЮТ Віктор Лозинський, якого підозрюють у причетності до вбивства Олійника, раніше стверджував, що загиблий сам під час бійки поранив себе з вогнепальної зброї і помер через гостру нестачу крові в лікарні. Тобто зараз однією брехнею по цій справі стало менше.
Сам же Лозинський пішов далі. Як і раніше, він намагається грати на випередження. Відомо, що одразу після сюжету каналу «Інтер», де його звинуватили у вбивстві Олійника, він наступного ж дня провів прес-конференцію в Кіровограді, виклавши свою версію трагедії. А його однопартієць Володимир Пилипенко навіть звернувся до Юрія Луценка, щоб той нагородив Лозинського за затримання «озброєного злочинця». Натомість заяв з боку правоохоронних органів на той момент ще ніяких не було. Днями ж, після численних заяв про необхідність позбавлення Лозинського депутатської недоторканності, він сам звернувся до генпрокурора Олександра Медведька з проханням внести на розгляд Верховної Ради подання на зняття з нього депутатської недоторканності. Лозинський зазначив, що таке прохання продиктовано тим, що наявність у нього депутатської недоторканності «є спекулятивним чинником, який може ставити під сумнів проведення неупередженого та об’єктивного розслідування». Тобто дійшло до того, що «свідок» у вбивстві вже сам вирішує: бути йому доторканним чи не бути.
В свою чергу, Генеральна прокуратура України в особі заступника генпрокурора Рената Кузьміна, заявила, що «рішення про подання до ВР буде приймати особисто (генпрокурор) Медведько, який після відпустки виходить на службу у вівторок, 30 червня». Крім цього, було зазначено, що у понеділок у Києві були взяті під варту начальник Голованівського райвідділу міліції Михайло Ковальский та прокурор того ж району Євген Горбенко. «Після спілкування в Кіровограді ми доставили їх до Києва, ретельно допитали й переконалися, що версія агресивної поведінки Олійника, яку правоохоронці разом із нардепом від БЮТ Віктором Лозинським висували раніше, не витримує критики», — пояснив газеті «Сегодня» пан Кузьмін. Сам Лозинський для давання свідчень 28 червня, без пояснення причин, не з’явився. За словами Кузьміна, дані, які є в розпорядженні генпрокуратури, свідчать про те, що Горбенко й Ковальский були причетні до загибелі Олійника. А в цілому по цій справі допитано вже понад 750 осіб. Натомість, буквально вчора стало відомо, що Печерський районний суд м. Києва за поданням Генеральної прокуратури продовжив строк затримання Євгена Горбенка та Михайла Ковальського до 6 липня цього року.
Нагадаємо, що раніше Президент Ющенко повідомив про звільнення зі займаних посад у зв’язку з убивством Валерія Олійника прокурора Кіровоградської області Геннадія Тюріна, прокурора Голованівського району Євгена Горбенка та начальника райвідділу міліції Голованівського району Михайла Ковальського. Президент також висловив своє сподівання, що буде звільнений і начальник обласного управління МВС, але цього так і не сталося. «Це повинно бути честю мундира: людина, яка допустила такий кадровий підбір, — хай вона десять разів не винна, але якщо акцептувала наявність у рядах міліції таких варварів — повинна нести за це відповідальність як начальник управління», — наголосив Віктор Ющенко. Крім цього Президент особисто підписав укази про звільнення губернатора Кіровоградщини Василя Моцного і голову Голованівської райдержадміністрації Михайла Крижанівського.
Але на прес-конференції у вівторок вже екс-голова Кіровоградської облдержадміністрації Василь Моцний заявив, що збирається оскаржувати указ Президента про своє звільнення в суді. На його думку, в процедурі звільнення не дотримано основних положень відповідних регламентуючих законодавчих актів. «Постановою Кабінету Міністрів голови місцевих державних адміністрацій призначаються й звільняються за поданням Кабінету Міністрів», — сказав Моцний.
Таким чином, депутат Лозинський й досі залишається свідком, а не підозрюваним по справі Олійника. Інші два учасники надзвичайної ситуації — Горбенко та Ковальский, все ж таки, отримали статус підозрюваних. Як зазначив Президент, «у згаданому злочині не повинно бути білих плям. Усі учасники мають бути покарані, незважаючи на ранги та політичний статус». Але, незважаючи на ряд кадрових звільнень, нахабство Лозинського від цього лише збільшилося. Виникає питання — хто відповість за це вбивство по суті? Адже хоч якби жорстоко це звучало, але до участі різних гілок влади у вбивстві людини не вистачало лише представника судової системи. Це свідчить про системну кризу органів державної влади.
Говорить редактор відділу журналістських розслідувань газети «Киевские ведомости», член Національної спілки журналістів України Леонід ФРОСЄВІЧ:
— Брехні на світі багато, а правда одна. Згадуючи Василя Симоненка, можу сказати, що ми — журналісти — шукаємо цю правду і клянемо брехню навколо голованіського вбивства. На жаль, на мою думку, ми не скоро докопаємося до істини смерті Валерія Олійника. Адже кожного дня нові подробиці, але всі вони не дають відповіді на багато питань? Чому Олійника поховали з однією ногою? Як розцінювати те, що нардеп Лозинський має сміливість без судового вердикту заявляти, що Валерій Олійник — «злочинець»? Чому він взагалі веде себе так нахабно? У нас діє закон чи ні? Немає відповідей.
Ця справа показує те, що в нашому суспільстві проведено глибоку бурозему між громадянським суспільством і владними структурами. Навіть початківцю-юристу відомо, що успішне розслідування багато в чому залежить від перших слідчих дій. А ми що маємо? Недолугі пояснення представників правоохоронних структур. Суспільству нав’язують думку, що є багато незрозумілого. У нас, що не гучна справа, то багато незрозумілого. А робиться це для того, щоб на фінальній стадії прикрити справу.
Ще в 2005 році Президент України Віктор Ющенко публічно пообіцяв закрити в країні полювання років на десять. Пояснював він це тим, що відомо, яка компанія збирається на полювання — прокурор, голова районної адміністрації, суддя та ін. Вони на імпортних машинах ганяються по полях і вбивають зайчика або лисичку на комір своїй коханій. Минув час — прикрили полювання? Звичайно, ні! Досі збираються «теплі» компанії для того, щоб побавитись, і люди це все бачать. Тому вони і не вірять офіційним версіям подібних вбивств. Люди лише посміхаються, коли чують від представників влади, що треба відновити довіру до закону.
