Уперше страшенно дорогий британський художник Дем’єн Хьорст з’явився в Києві й в Україні у 2007 році. Його жахливими роботами, що апелюють до вічної теми смерті, а також мистецтвом Джеффа Кунса, Ентоні Гормлі, Андреаса Гурскі та інших гучних імен сучасності, відкрилася у PinchukArtCentre виставка «Reflection» («Рефлексія»). Вона стала доленосною для українського мистецького середовища, адже досі такого масштабу представлення сучасного мистецтва тут не знали. Тож, сьогодні роботи Дем’єна Хьорста у PinchukArtCentre — вдруге. Але цього разу — це персональна виставка британця. При чому наймасштабніша за весь період його творчості. До експозиції увійшло сто робіт, створених з початку 90-х до наших днів. Тут є роботи, які вже побували в Києві два роки тому, але виставлені й прем’єрні — сорок картин, зокрема, з нового живописного циклу Skull paintings («Черепний живопис»), створені з 2006 по 2008 роки. Але головними героями, очевидно, стануть, вже відомі та найжахливіші роботи Хьорста «Тисяча років» (1990), «Загублена вівця» (1994) та «Смерть пояснено» (2007). Це розрізана навпіл акула в акваріумі з формальдегідом, коров’ячі голови та інші естетичні принади смерті.
Мистецтво Дем’єна Хьорста можна скласти з декількох елементів. Перше — це мистецтво як «винахідництво», як називає його сам автор. «Постійне прагнення людства до життя перед обличчям неминучості смерті — це та тема, до якої в радикальній та безпосередній формі звертається митець у своїх роботах вже протягом двох десятиліть», нагадує прес-реліз. Тема смерті для мистецтва, м’яко кажучи, не нова, але саме Хьорст звернувся до неї так натуралістично і відверто не по-філософськи. Дехто сприймає його як кінець мистецтва, а дехто — як його здорову відправну точку, бо про смерть митці замислювалися в усі часи. Нехай і не у брутальній формі розпоротої коров’ячої туші із нутрощами навиворіт. Так чи інакше, а Дем’єн Хьорст — це явище, бо, по-перше, щось у цьому світі спричинило формування такого митця, а по-друге, цей митець виявився неймовірно затребуваним.
Другий елемент — це мистецтво як грошовий верстат. Дем’єн Хьорст, один із найдорожчих митців сучасності, — це бренд, метафоричним втіленням якого є такий собі «художник у формальдегіді» у «веселій компанії» з мертвих акул, черепів, скелетів, мух і смерті як такої.
Ще один аспект — це мистецтво як конвеєр. Хьорст утримує цілий цех художників, які втілюють в життя його ідеї. І не приховує цього. «... він успішно поєднав, здавалося б, несумісні художні стратегії та створив досконало функціонуючу систему креативного виробництва, — розповідає генеральний директор PinchukArtCentre Екхард Шнайдер.
І нарешті — мистецтво як атракціон, адже кожен може стати співавтором Дем’єна Хьорста. 25 та 26 квітня у Києві у внутрішньому дворі комплексу «Арена» будуть розташовані так звані «машини для малювання», завдяки яким усі бажаючі зможуть намалювати на полотні свою власну картину за тією ж технікою, за допомогою якої був створений найновіший цикл робіт художника Skull paintings. Допомагатиме вам сам художник та його асистенти. Якщо вам пощастить поспілкуватися з ним, можливо, тоді ви остаточно вирішите, в яку частину свого світогляду вмонтувати його мистецтво.
Сто робіт художника зайняли всі поверхи PinchukArtCentre. Але найшокуючим є те, що галерею спеціально перебудовували, аби роботи митця «почувалися» там якнайкомфортніше. А для окремих експонатів (це, до речі, славнозвісні акули у формальдегіді) довелося будувати спеціальний павільйон. Окрім того, PinchukArtCentre запустив ще й так звану освітню програму, в рамках якої, по-перше, з групами відвідувачів працюватимуть екскурсоводи щодня о 14.00 та 19.00. По-друге, буде створений інформаційний центр галереї, де можна буде дізнатися про всі виставки, прочитати присвячені їм інтерв’ю, статті, подивитися фото. А по-третє, галерея відкриває бібліотеку зі спеціалізованою літературою, мистецькими виданнями та каталогами.
Виставка «Реквієм», що триватиме аж до 20 вересня, як завжди, буде безкоштовною для всіх відвідувачів і працюватиме щодня, окрім понеділка, з 12.00 до 21.00.
