Учора в Київському палаці дітей та юнацтва відкралася виставка науково-технічних розробок школярів «Майбутнє України», яка представила 21 регіон України: загалом — 100 робіт учнів 8 — 11 класів, а також — студентів професійно-технічних училищ та вишів. Експерти зазначають, що рівень та якість виконаних робіт за останній рік значно зріс, і не дивно: цього року Мала академія відкрила «вікно» у Європу — 20 найкращих дитячих робіт побували на виставках дитячого винахідництва в Женеві та Парижі. Українськими винахідниками зацікавилися зарубіжні колеги, тож намітилася співпраця. Досягненнями Малої академії Наук може годитися Президент Академії наук України Борис Патон, якому 27 листопада виповнилося 84 роки. Також нещодавно Мала академія наук разом із Національним університетом «Київський політехнічний університет» почали співпрацювати з київськими та кіровоградськими дитячими дошкільними закладами — починаючи з дітей трьох- чотирьох років, і вже навіть є результати — торік відбулася виставка винаходів дітей цього віку.
Кожна робота, представлена в Палаці дітей та юнацтва, ѓрунтується на науковій та експериментальній базі, містить власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи, а також — посилання на наукові джерела: представлені роботи вже пройшли апробацію на районному та обласному рівнях. Діти-винахідники працюють при лабораторіях українських вишів, академічних та прикладних інститутів.
— У нас працює дуже серйозне журі, яке відбирає кращі роботи, котрі ми преміюємо (1 тисяча гривень). Окрім того при Малій академії наук працює центр підтримки інтелектуальної власності й центр захисту авторських прав. Ми допомагаємо дітям отримати матеріали для отримання авторського свідоцтва, отримати патент на свій винахід. Щороку 30 — 40 дітей отримують свідоцтва, — говорить президент Малої академії наук Станіслав Довгий. — 100% цих дітей стають студентами, продовжуючи свої дослідження в рамках курсових, дипломних робіт. Далі діти йдуть у науку... Окрім того, ми щороку проводимо аукціон ідей: різні організації, зацікавлені у впровадженні наших винаходів, беруть участь у цих аукціонах — вивчають наші матеріали, запрошують дітей до співпраці. Можу навести приклад: учениця 11 класу гімназії «Домінанта» Фаділа Блалі отримала патент на новий матеріал для використання при переломах кісток — він їх зрощує, є екологічно чистим... Також зараз діти дуже активно створюють програми і прилади для методичної роботи учнів у класі. Багато з цих розробок впроваджені у школах, де діти навчаються. Наприклад, Галина Федоренко, учениця 9 класу Білоцерківської школи, розробила інтерактивну програму — «Пригоди домовичка Кузі». Програма дозволяє дітям навчитися рахувати, писати, читати, співати.
Як розповіла «Дню» винахідниця Галина Федоренко, до створення програми її підштовхнула мама — вчитель початкової школи, яка часто говорила, що діти неохоче навчаються. Тож в першу чергу програма мала зацікавити дітей.
— У 1-2-х класах дитина починає тільки вникати в комп’ютерні програми, і для неї цікаво працювати з комп’ютером — самій чи з допомогою дорослого. Потім ми почали розглядати зміст програми — чому навчати дітей. Вирішили, що в першу чергу потрібно розвивати творчість, навчити мислити. Я придумала багато тем для навчання, вдосконалюю напрями (це і логіка, і мова, і мистецтво). Основне — розвивати творче мислення. За цією програмою можна навчатися й колективно, й індивідуально — в залежності від технічних можливостей, — сказала Галина Федоренко.
Також особливу увагу присутніх привернув екзо-скелет МARC першокурсника Національного авіаційного університету Антона Головченка. Як зазначив автор розробки, за допомогою цього скелета «можна перемогти усі болячки». В тому числі — змусити рухатися паралізовані кінцівки (винахід проходив апробацію на хворих дітях ОХМАТДИТу). Суть винаходу в тому, що в «скелет», який одягається на людину, вмонтовані серводвигуни (або нейродатчики), які відповідають за певну функцію в організмі. Наприклад, за рух кінцівок. Якщо за допомогою датчика активізувати ці серводвигуни, то хворий зможе рухати паралізованою рукою.
Серед відзначених журі винаходів — роботи в альтернативній енергетиці, в системі робототехніки (діти «придумали» екологічних роботів, які можуть працювати в умовах радіоактивних забруднень, а також — у надскладних підземних роботах). Кілька робіт представлені в альтернативних видах ресурсозбереження, одна з яких була представлена в Парижі (система управління сонячними батареями). Діти-переможці отримали з рук президента Малої академії наук патенти на свої відкриття, від спонсорів — призи, також їх пообіцяли в подальшому преміювати зарубіжними поїздками.
