Зручно й доступно, без черг і нервувань... мріють їздити на вітчизняному транспорті українці. Доступно вже ніяк не вийде — все життя нестримно дорожчає, а ось про зручність пасажирів обіцяє вже найближчим часом потурбуватися Міністерство транспорту та зв’язку. У Мінтрансі розробили концепцію впровадження «Автоматизованої системи «Єдиний електронний квиток» на всі види транспорту.
Норма «єдиний» має на увазі відсутність диференціації самих проїзних документів і місця їхнього придбання за видами транспорту. А «електронний» — скасування обігу друкарських квитків, що практикується сьогодні, на користь електронних, що оформляються через глобальну мережу інтернет. І якщо раніше говорили про впровадження «електронного квитка» на залізничному транспорті, то сьогодні «замахнулися» вже на всю міжміську транспортну систему держави, автобус то, потяг чи літак.
Для споживача впровадження «електронного квитка» повинне бути вигідне через можливість вибору оптимального маршруту руху з використанням кількох видів транспорту за допомогою автоматизованої універсальної системи. Пасажир зможе замовити наскрізні «електронні квитки» через інтернет на всі види транспорту з одного населеного пункту до іншого, навіть якщо між цими пунктами немає прямого сполучення. А ще плюсом для пасажира при впровадженні цієї системи повинне стати здешевлення проїзду в транспорті завдяки скасуванню накладної витрати — адже проплатити такий квиток можна буде в будь-якому відділенні «Укрпошти».
Транспортники також повинні виграти від автоматизації і оптимізації системи реалізації послуг транспортного сполучення. «Оптимізація управління транспортними потоками — це одна з головних переваг системи. Мінтрансзв’язку отримає повну реальну картину пасажиропотоку. Інформація надходитиме в єдиний комп’ютерний центр, і ми завдяки цьому в режимі он-лайн бачитимемо картину концентрації пасажиропотоків і зможемо формувати рейси таким чином, щоб вони були рентабельними. Такого хаосу, коли в одному селі люди заштовхуються в переобладнану маршрутку, а з іншого села в місто їде великий автобус із трьома пасажирами, не буде», — зауважив міністр транспорту та зв’язку України Йосип Вінський.
Так система виглядатиме в ідеалі — за умови безперебійної роботи. Однак до описаного ідеалу українському транспортному організму, що функціонує в сьогоднішніх умовах з низкою хронічних захворювань, дуже далеко. Лише на гармонізацію графіків усього транспорту підуть роки. Та й удосконалення системи як автоматизованої структури займе силу-силенну часу. Щоправда, у відомстві, за словами Вінського, усвідомлюють усі труднощі, з якими доведеться зіткнутися, і, навіть більше того, — збираються заручитися підтримкою засобів масової інформації і громадськості для реалізації таких грандіозних планів. А «воювати» ініціаторам «електронного квитка» доведеться проти самих транспортників та представників ланки реалізації послуг, через яку за корупційними схемами відмивається, за даними Мінтрансу, до 70 мільярдів гривень.
«Перевізникам має бути вигідне впровадження «електронного квитка» і скасування касової системи, оскільки якщо сьогодні розрахунок за надані послуги вони отримують упродовж кількох діб, то в майбутньому отримуватимуть його практично в режимі он-лайн», — упевнений міністр. А тих, хто не побачить вигоди від автоматизації продажу квитків і чинитиме опір волі керівництва відомства, приєднатися до системи примусять через посилення жорсткості ліцензійних умов.
Транспортники в запуску «Автоматизованої системи «Єдиний електронний квиток» уже сьогодні вбачають спробу відомства «прибрати до рук» бухгалтерію галузі та обіцяють зажадати від Мінтрансу публічних обгрунтувань впровадження всіх передбачених цією новацією норм. Однак до словесних баталій, які, безсумнівно, спричинить спроба запуску єдиного «електронного квитка», ще далеко. До кінця поточного року планується відкрити лише перший пункт продажу квитків. 2009 року впроваджуватимуть «електронний квиток» на залізничному та авіатранспорті, лише потім — на автомобільному. Згодом розрізнені електронні системи зведуть в єдину, потім її підключать до інтернету й ще довго налагоджуватимуть цей механізм. До речі, лише на старті для запуску цієї автоматизованої системи необхідно, як мінімум, 20 мільйонів гривень — це враховуючи економію на вже технічно обладнаних поштових відділеннях. Що галузь «зайвими» коштами не багата, тим більше, в умовах кризи, що посилюється, пояснювати не потрібно, а значить, реально продавати «електронні квитки» в Україні будуть не раніше 2012 року. А до того часу про обіцяний комфорт доведеться лише мріяти.
