У понеділок гостем «Радіо «Свобода» (radiosvoboda.org) був Євген Марчук, перший голова Служби безпеки незалежної України, прем’єр-міністр 1995—1996 років, секретар РНБО 1999—2003 років, екс-міністр оборони , парламентарій ІІ і ІІІ скликань Верховної Ради України. Пропонуємо вашій увазі декілька цитат із цієї бесіди.
ПРО СУЧАСНУ СИТУАЦІЮ УКРАЇНИ
«З точки зору національної безпеки, я не драматизую, незважаючи на всю гостроту ситуації, і виходжу з того, що Україна проходила важкі етапи у своєму розвитку. Я маю на увазі, що вже незалежна Україна, особливо 1991, і десь так 1995 роки, то вони були набагато страшніші, набагато небезпечніші. Я не кажу вже про 2004 рік, про революцію. І Україна витримала все.
Я переконаний, що й зараз ми прийдемо без трагедій. Але це не означає, що проблем немає. Проблеми є дуже серйозні та такі, які провокують...
Знаєте, є така наука, як віктимологія. Це коли жертва провокує напад на себе. Це не зовсім у прямому сенсі відноситься до України, але коли слабка влада в державі, а сьогодні в результаті всього того, що відбувається у нас, влада в цілому як єдиний феномен слабка, це провокує на сьогодні, ми бачимо — то президент Румунії може заявити досить гостро відносно кордонів, то Володимир Володимирович Путін може заявити відносно України такі речі, які не були б можливі, коли в Україні була б монолітна влада. Монолітна, я маю на увазі, умовно.
Тому дуже серйозно треба зайнятися внутрішньою ситуацією. Крім осіб, які відповідальні за безпеку: і Президент, і прем’єр, і парламент, і міністри, я ще дуже велике значення надаю громадським навіть не організаціям, а авторитетним особистостям, які безпосередньо політикою не займаються. Їх не так багато, але вони є».
ПРО НАДТО СЕРЙОЗНУ НЕБЕЗПЕКУ
«Найсерйозніша небезпека в України — це корупція, вона підриває авторитет до фундаментальних владних інституцій. Причому, перш за все, судова. Це корупція й у владних адміністративних органах, окрім судової, і в правоохоронних органах, і в тих, які дають різного роду дозволи, ліцензії. Це все настільки роз’їдає довіру до влади, що ніякі іноземні армії сьогодні не несуть у собі навіть потенційної такої загрози, яку акумулює та концентрує в собі це явище».
ПРО ПУБЛІЧНИЙ ЕКЗАМЕН
«Я взагалі прихильник того, щоб всі, хто буде балотуватися на посаду президента... Це я заявляв ще в 1999 році: на президента треба вчитися! Посада президента передбачає, щоб кандидат мав дуже багато знань, тому що на другий день після обрання президент виконує найскладніші функції, які є в державі. І окрім там знання права, міжнародного права, економіки, внутрішніх структур, президент же — Верховний головнокомандувач, законодавство по Збройних Силах та багато-багато чого іншого.
Я вносив тоді пропозицію і зараз вважаю, щоб кожний з кандидатів дуже детально виписав і розказав, що він у своєму житті зробив того, що підпадає під обов’язки і повноваження президента. Тому що декларації, демагогія і обман — чого там мовчати про це — розцвітали і на попередніх виборах. Я думаю, що вони будуть і зараз.
І коли хоча б один із кандидатів у президенти здасть такий публічний екзамен... Ми колись пропонували і, я, виступаючи в Острозькій академії, з студентами мав розмову й сказав, що я вважаю, що кожен із кандидатів у президенти має прийти до студентів і здати екзамен. Який? Історія України. Але не для викладачів, а для себе. Всі випадки втрати державності: чому, що, як і так далі».
