Незважаючи на те, що про щеплення прийнято говорити зимою — мабуть, грипозний сезон навіює думки про імунопрофілактику — цього року традиція дещо порушилася. З подачі іноземних ЗМІ в Україні виникла ціла дискусія на тему: чи потрібна вакцинація в принципі. З одного боку, центр контролю захворювань США оприлюднює інформацію про те, що цілий ряд вакцин має побічний ефект. І зовсім не виключено, що, зробивши те або інше щеплення, можна викликати розвиток хронічних імунних і нервових захворювань. А з іншого — переконливий науковий часопис «Сайнс», який застерігає, що найближчим часом людство може захльоснути епідемія кору. І все тому, що в світі починає знижуватися рівень вакцинації населення від цього захворювання. Батьки, сприйнявши за чисту монету чутки, що так зване потрійне щеплення (від кору, свинки і краснухи) здатне викликати аутизм, вирішили перестрахуватися. У результаті в Британії за останні 10 років показник охопленності щепленням знизився на 12% — з 92% на початку 90-х до 80% 2002 р. Майже аналогічна ситуація в Швейцарії, Німеччині та Італії.
Порівнюючи ці твердження, перше, що спадає на думку, — це економічні інтереси. Лише за дуже приблизними підрахунками обсяг світового «вакцинного» ринку становить $8 млрд. Проте недоб ре відчули і в Україні. Показник захворюваності кором і краснухою порівняно з 2000 роком зріс аж у 20 разів. Що, на думку заступника головного санітарного лікаря Києва Світлани Белецької, пов’язано як з ігноруванням батьками щеплень, так і з ослабленістю імунної системи українців. Випадки, коли в досить зрілому віці з’являється висип, схожий на алергічний, і припухлість біля потиличних і шийних лімфовузлів, на жаль, нерідки. Відсутність же щеплення ризик захворіти набагато збільшує. Приклад США показовий, де лише завдяки законодавчо встановленій обов’язковій вакцинації дітей до двох років вдалося практично подолати краснуху.
Що стосується конкретних прикладів ускладнень після вакцинації, то вони дійсно мають місце. Але, як кажуть лікарі, лише в тому разі, якщо при щепленні було порушено встановлені норми. Наприклад, якщо не роздивитися у дитини ознак підвищеного внутрішньочерепного тиску і провести вакцинацію від віспи — це цілком ймовірно може закінчитися енцефалітом. Цей приклад, до речі, цілком реальний і взятий з російської практики щеплень. Проте як і алергічний міокардит у трирічної дівчинки. Коли розібралися в ситуації, виявилося, що винен знов-таки лікар, який вирішив не чекати повного одужання дитини після ГРЗ.
Словом, якщо щось і відбувається, то причиною цього, швидше, є недбалість медиків, ніж підступність вакцини. Якщо після щеплення часом і спостерігається підвищена температура, слабкість і нудота, то це цілком закономірна і аж ніяк не небезпечна реакція організму на деякі види вакцин. Наприклад, ВОЗ існуючу «потрійну» вакцину (КПК) оцінює цілком позитивно, вважаючи її не тільки ефективною, але і абсолютно безпечною. А якість імунопрофілактики в тій або іншій країні оцінює саме за рівнем охоплення населення КПК. У цьому відношенні Україну навіть удостоїли похвали від міжнародних експертів — прищеплюється до 95%, налагоджено власне виробництво вакцини.
До речі, останній пункт для України — дійсно велике досягнення, про яке не забувають згадати на кожних «фармацевтичних» зборах. Інші вакцини, щоправда, доводиться закуповувати. Хоча і цей факт також позитивний, оскільки донедавна ми трималися лише на «гуманітарці», обсяги якої з року в рік ставали все менше. Тепер же залишилося вирішити питання хіба що з вакциною проти вірусного гепатиту В, на який зараз в Україні хворіє близько 80 тисяч чоловік. З цього року нам її постачають знов-таки у вигляді гуманітарної допомоги. А раніше прищепитися могло хіба що вузьке коло щасливчиків, оскільки грошей на закупівлю цієї вакцини не було. Але, як розповідає координатор проекту імунізації ЮНІСЕФ Тетяна Тарасова, ми взяли на себе зобов’язання по закінченню «гуманітарного» терміну закуповувати вакцину самостійно.
Щодо останнього спірного прищепного питання — якості вакцин, то в МОЗ немає і тіні сумніву, що тут може бути проміжок для фальсифікатів. За словами головного фахівця відділу організації протиепідеміологічних заходів і проведення імунопрофілактики Ольги Стельмах, всі вакцини, що закуповують, мають сертифікат ВОЗ. І завдяки тому, що приватні прищепні в Україні заборонено, а ті, що є — акредитовані і отримують «матеріал» тільки з рук Міністерства, шанси виникнення прикростей зводяться до нуля. Це підтверджує і статистика реактогенності. Наприклад, в наказі МОЗ нормальним вважається показник після КПК на рівні 1%, насправді 2002 р. він становив всього 0,014%. Ще краще виявилися ситуація з щепленням від віспи — при 4% гранично допустимих зареєстровано тільки 0,0005%.
