Із запозиченнями, як помітив Мінфін, не склалося, позаяк у світі фінансова криза (при цьому уряд намагається не згадувати, що навіть за умов кризи міжнародні фінансові структури масовано кредитують країни Латинської Америки). А фінансування видатків за рахунок ОВДП Мінфін назвав проблематичним (але не згадав, що позавчора рейтингове агентство Moody's присвоїло гривневим ОВДП рейтинг «Са», простіше кажучи, визнало технічний дефолт, ще простіше — банкрутство).
Тож уряду залишається вже після першого місяця виконання бюджету прогнозувати «недобір» на суму майже 2 мільярди грн. За даними Інтерфакс-Україна, станом на 15 лютого фінансування бюджету становило мінус 302 млн. грн. Оскільки ще минулого тижня віце-прем'єр Сергій Тигипко відносив можливість секвестру на другий квартал, схоже, ситуація погіршується на очах.
Тим часом фахівці Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства вважають, що брак коштів бюджету, викликаний потребою сплатити близько $2 млрд. зовнішнього боргу (тоді як від іноземних кредиторів може надійти щонайбільше $1,6 млрд.), становитиме $560 млн. Ця цифра більш аніж утричі перевищує намічений обсяг секвестру. Як вважають фахівці центру, якщо не вдасться знайти необхідні гроші, то наслідки неминучого банкрутства та дефолту будуть руйнівними для економіки і призведуть до ще більшого зубожіння населення.
Фахівці центру вважають, що бюджетному скороченню насамперед підлягає ірраціональна структура виконавчої влади.
Як заявив «Дню» заступник голови Рахункової палати Віталій Мельничук, уряд міг би потурбуватися не тільки про скорочення витрат, на що він зрештою буде змушений піти, а й про збільшення доходів. Однак другий шлях, на його думку, в уряді вважають застарілим.
Секвестр обіцяє виконавчій владі багато проблем напередодні виборів — як із народом, так і з Верховною Радою. Скорочення надходжень призведе до пікетів, мітингів, страйків працівників тих галузей, які виявляться обділеними. Тож не дивно, що ще в понеділок перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк не міг уявити, що хтось заявить про секвестр до виборів, «хоч би як горів бюджет». Крім того, за Конституцією Верховна Рада повинна затверджувати будь-які зміни до закону про держбюджет. Заступник голови бюджетного комітету Євген Жовтяк заявив «Дню», що говорити про це зарано, оскільки уряд «не використовує всіх можливостей для знімання доходу, зокрема досі не розроблено інструкцію з розподілу 5,2 мільярда гривень за так званим енергозаліком».
Можна, щоправда, обійтись без парламенту. Закон про бюджетну систему, що відповдає Конституції, дозволяє Президентові провести секвестр. Але тоді виникає три запитання: що скаже Конституційний суд, що світить такому Президентові на виборах і найпростіше — навіщо було взагалі Верховній Раді приймати бюджет?
