«Український словник-довідник екранних медіа» (УСДЕМ) значною мірою є експериментальним проектом, який здійснив відділ кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Автори — Олександр Рутковський і Оксана Пашкова — зібрали і прокоментували близько двох тисяч ключових для кіно, телебачення, відео та інтернету понять і визначень, професійну термінологію творчої діяльності та зразки повсякденної обігової лексики, що використовується у аудіовізуальних медіа. Словник не занадто складний для сприйняття, проте розрахований на тих, хто як мінімум цікавиться зазначеними екранними галузями — від науковців-культурологів і професійних працівників мас-медіа — до студентів гуманітарних вишів і просто допитливих глядачів.
Важливо, що особливий акцент головні автори словника зробили на українському контексті розвитку екранних медіа.
— Робота над цим словником відкрила мені драму існування сучасної української мови, зокрема професійної термінології, — зізнається Олександр Рутковський. — Бо це словник-дубляж, словник, який перекладено з англійської і російської термінології. Великою мірою ця робота стала для мене відкриттям. Я з’ясував, наприклад, що слова «медія» не існує. Це просто безграмотно. Тільки «медіа». Часто виникали колізії між кінознавцями і представниками нормативної української мови. Наприклад, слово «мовник», виявляється, може стосуватися тільки людини, яка займається мовними питаннями, філолога. Натомість воно широко вживається у вигляді «телемовника» або «радіомовника». У такому вигляді воно вжите навіть у законах. І з огляду на таке широке розповсюдження було вирішено все ж включити його в словник».
Заступник директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології Оксана Шевчук розповіла, що це видання є частиною великого науково-видавничого проекту, який передбачає видання фундаментальних праць із народознавства, мистецтвознавства та інших наук: «Це історії мистецтва, культури, музики, кіно, довженківський словник, енциклопедичні видання, пов’язані з фольклористикою. Уже видано перший том історії української музики. «УСДЕМ» є частиною цієї великої праці, яка, на нашу думку, дуже важлива і потрібна нашому суспільству та сучасному світові».
На жаль, це видання не зможе надійти до книжкових крамниць, а значить — до широкого читача.
— Кабмін кілька років тому прийняв маразматичну — іншого слова не добереш — постанову, згідно з якою академічні видання, які видаються за бюджетний кошт, не можна продавати. Більше того, поширювати їх теж страшенно складно, — обурюється кінознавець і кінокритик Сергій Тримбач. — Видав книжку — і хай вона лежить, чекає на свого читача... Ми подавали в Кабмін відповідно оформлене звернення. Півроку пройшло, і нікому це не потрібно. Друкуються книжки — і не розповсюджуються. Тим часом цей словник за рівнем представлення категоріального апарату на сьогодні не має аналогів, принаймні на пострадянському просторі...
Одна із рецензентів, доктор політичних наук і визнаний експерт у телевізійній сфері Ольга Зернецька заявила, що, на її погляд, словник зроблено згідно з міжнародними стандартами, і він навіть «тягне на енциклопедію». Проте не всі відгуки про УСДЕМ виявилися позитивними. Передусім це пов’язано з помилками у фільмовому й іменному покажчиках, де учасники презентації — експерти не віднаходили себе або персоналій, явищ, винаходів і стрічок, які вони вважають епохальними для кіноіндустрії. Таким чином, обіцяний прес-анонсом круглий стіл набув форми палкої дискусії — з виступами переважно Вадима Скуратівського. «Я нічого не говоритиму, бо мене там немає», — сказав ображений автор легендарної «Чорної курки», режисер Віктор Гресь. Зрештою, зійшлися на тому, що недосконалість першої спроби авторам можна пробачити, адже важливою є сама поява цього видання. До речі, Рутковський наголосив, що в подальшому словник буде розширюватися і значною мірою доповнюватися, зважаючи також і на висловлені на презентації зауваження.
