Днями Рада Європи остаточно затвердила турецьку столицю Стамбул «Культурною столицею Європи-2010». Нагадаємо, Київ із Стамбулом були головними конкурентами за це звання. Ми втратили свій останній шанс: вже 2011 року «культурними столицями» зможуть стати лише країни-члени Євросоюзу. Експерти вважають, що ми втратили не просто статус, а інформаційну підтримку в Європі, наплив туристів і, природно, чималий прибуток від цього.
Спочатку Стамбул доклав усіх зусиль, щоб вибороти пальму першості й стати «Культурною столицею Європи-2010». Якщо не згадувати велику інформаційну кампанію, в Туреччині навіть вигадали спеціальний податок на нафту, а виручені гроші використовували для справи — на підготовку до конкурсу. В Києві ж було навпаки. За словами тогочасного начальника Головного управління культури й мистецтв Олександра Биструшкіна, на підготовку до проекту з міського бюджету виділили всього 800 тисяч гривень. «Але навіть незважаючи на це, ми зуміли підготувати гідну програму й показати наше місто з усіх сторін, — розповідає Биструшкін. — Багато хто навіть дивувався, наскільки ми охопили всі галузі освіти, культури, історії...»
Проте, незважаючи на хорошу, хоча й швидку підготовку, попередні висновки незалежної експертної комісії в Брюсселі, які були обнародувані у квітні цього року, були аж ніяк не на нашу користь. Уже тоді стало зрозуміло, що «змагатися» з добре підготовленим Стамбулом буде зовсім не просто. «Усе одно в нас були всі шанси перемогти або хоча б розділити почесне звання «Культурної столиці Європи-2010» зі Стамбулом», — розказує Биструшкін.
У такому випадку Київ не претендував би навіть на «виграшний» мільйон євро, яким нагородили переможця для проведення різного роду заходів. Тоді в чому причина нашої поразки? Олександр Биструшкін вважає, що під лежачий камінь вода не тече, й проектом потрібно було займатися ґрунтовно. «Просто в нашій перемозі було надто мало зацікавлених людей. Адже такі питання мають вирішуватися не на рівні столиці, вона лише представник, а на рівні уряду, Міністерства іноземних справ. Але вони були зайняті політичними баталіями, — зауважує колишній начальник ГУ культури й мистецтв. — Києву потрібно було, як це роблять усі міста, які змагаються за звання «культурної столиці», створити хоча б тимчасове представництво при Раді Європи».
Проте тепер про це говорити запізно, зате саме час підраховувати втрати. Олександр Биструшкін вважає, що головна втрата — інформаційне забезпечення з боку ЄС. «Про нас би писали в пресі, місто ставало б цікавим для туристів, — розповідає Биструшкін. — До нас приїздили б іноземні делегації, ми б крутилися в цьому світі, брали участь у всіх програмах Євросоюзу. Ми могли б відчути себе повноправними членами європейської сім’ї. І гранд у мільйон євро — нісенітниця в порівнянні з тим, що ми могли отримати! За місце під європейським сонцем потрібно боротися. А в нас усе робилося на голому ентузіазмі...»
До речі, як вважають багато експертів, на вибір Ради Європи значно могла вплинути політична ситуація. «Адже прийняття Стамбула до лав Євросоюзу відкладається. І щоб якось компенсувати цю ситуацію, Рада Європи цілком могла зробити Стамбул «культурною столицею» в 2010 році, так би мовити, крок назустріч, — розмірковує Олександр Биструшкін. — Та й якось не гуманно відкидати всі намагання цього міста, яке, щоб отримати звання культурної столиці, працювало дуже важко й напружено».
