У перший день весни в Києві проводили «Книжку року». Головний ідейний натхненник та організатор проекту — Костянтин Родик. Цього року акція відбулася вчетверте, а через її сито пройшло 1335 книжок. Увесь асортимент було фрагментовано по семи номінаціях, кожна з яких мала три підномінації (тематичні напрямки). Голосування проводилося в три етапи: «Лідери півріччя», «Лідери осені» та «Остаточний рейтинг». Голоси усіх експертів абсолютно відкриті для публіки — їх можна знайти на офіційному сайті Центру рейтингових досліджень «Еліт-профі». Кожна номінація має своїх «персональних експертів» у кількості 8—9 чоловік плюс пани Родик та Дмитро Стус, що входять до кожного гурту як організатори конкурсу. Ґран- прі конкурсу «Книжка року» визначався шляхом персонального голосування усіх 63 експертів за коротким списком претендентів, який було укладено з книжок, що набрали найбільшу кількість балів під час останнього експертного опитування. Кожен експерт відзначав лише одну, найдостойнішу на його думку, позицію (книгу). Відтак абсолютний переможець визначився простою сумою поданих голосів. Голосування за Ґран-прі, на відміну від інших етапів конкурсу, було таємним.
Отже, кращими книжками 2002-го року на думку експертів акції «Книжка року» стали такi видання. Номінація «Вершини» (українська класична література) — Д. Донцов «Твори», Т. 1, Кальварія; зарубіжна класична література — М. Пруст «У пошуках утраченого часу», Т. 7, Юніверс (переклад Анатоля Перепаді); літературознавство, біографії, мемуари — «Києво-Могилянська Академія в іменах. XVII—XVIII ст.», КМ Академія. Номінація «Красне письменство» (сучасна українська та перекладна проза) — «Приватна колекція», Піраміда (упорядник В. Ґабор); сучасна українська та перекладна поезія — В. Герасим’юк «Поет у повітрі», Кальварія; сучасна українська та перекладна есеїстика — Р. Корогодський «І дороги. І правди. І життя...», Гелікон. Номінація «Софія» (класична філософія) — антологія «Лібералізм», Смолоскип; сучасна українська філософія — О. Маланчук-Рибак «Жінка в історії», ЛНУ; сучасна перекладна філософія — Ганс Ґеорґ Ґадамер «Вірш і розмова», часопис «Ї»; Номінація «Обрії» (історія) — Н. Яковенко «Паралельний світ», Критика; суспільствознавство — Дж. Лалл «Мас-медіа, комунікація, культура...», К.І.С.; науково-популярна есеїстика — п’ять останніх номерів часопису «Ї». Номінація «Енциклопедія» (дозвілля) — «Орхідеї», Просвіта; довідкова література — Вільям Ф. Ґанонґ «Фізіологія людини»; словники — «Українське козацтво: мала енциклопедія», Генеза, Прем’єр. Номінація «Дитяче свято» (книжки для малечі) — М. Луговик, І. Малкович, С. Ус «Вовченятко, яке запливло далеко в море», А-БА- БА-ГА-ЛА-МА-ГА; художні твори для школярів та підлітків — Дж. Ролінґ три перших «Гаррі Поттери» від А-БА-БА- ГА-ЛА-МА-ГИ; розвиваюча література — Д. Цвєк «Малятам і батькам», видавництво Старого Лева. Номінація «Візитівка» (художні альбоми) — Влодкауфман «Гра в гру», Рігель, Дзига; мистецтвознавчі дослідження — О. Клековкін «Сакральний театр: Генеза. Форми. Поетика», Інститут ім. Карпенка-Карого; туристична література — путівник «Прогулка по Киеву» (рос., англ., нім. мов), Балтія Друк.
Ґран-прі IV Всеукраїнської акції рейтингового опитування «Книжка року’2002», на відміну від минулого року, було визначено — його отримала книжка Наталі Яковенко «Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI — XVII ст.», що побачила світ у рамках серії «Критичні студії» від видавництва «Критика». За цю книжку було віддано 13 голосів експертів. Усього на два пункти позаду «Приватна колекція» Ґабора, а зразу за нею розташувалася «КМА в іменах». Найкращою видавничою серією було визнано «Текст+Контекст» від столичного «Факту». А абсолютний рейтинг видавництв традиційно очолила львівська «Кальварія».
Інших нагород, наприклад, від Російського посольства, цього року не давали. У розмові з «Днем» представник амбасади жартував, мовляв, минулого року в Українському Домі кричали «Ганьба!»... Натомість окремим призом від книжкового дому «Орфей» було відзначено дитячу А-БА-БА-ГА-ЛА-МА- ГУ. Як пояснив гостям директор «Орфея» Костянтин Клімашенко, це приз за чудові книжки, які добре продаються. Отже, українська книжка також може бути успішним бізнесом. Треба тільки спробувати.
Зрозуміло, що у книжковій сфері немає чітких критеріїв визначення найкращих, тобто усе вирішує журі — живі люди зі своїми уподобаннями. Суб’єктивний «людський фактор» тут найтвердіша з усіх «об’єктивних реальностей». Однак деякі рішення все ж таки викликають подив: так, наприклад, безпрецедентна в Україні книга — збірка історичних есе «Україна Incognita», що вийшла в бiблiотецi «Дня», була зовсім не помічена шановними експертами. Успішне з усіх точок зору видання натомість користується неабияким попитом у думаючих читачів...
Церемонія нагородження проходила у галереї «Лавра». Цього року гостей не просили бути у «коктейльних строях», але на запрошенні повідомляли про «ресторан з помірними цінами», що зовсім не відповідало дійсності. У ресторані була «ліва» гулянка, а сто грамів найдешевшого коньяку коштували 30 гривень. Ведучими вечора були знані бібліофіли та навіть трохи письменники Ю. Макаров та Д. Корчинський. І якщо персону першого книголюби знають не тільки з телевізора, то другий шоу-мен викликав багато запитань. Про режисуру акції говорити дуже важко, тому що, як виробнича метода, вона була відсутня. Усе дійство нагадувало вельми імпровізовану — організаційно, стилістично, ідейно — вечірку від обласного БК. Світло, порядок виходу гостей на сцену, вручення дипломів, промови (в тому числі організаторів) та музичні паузи (Хома, безперечно, талановитий співак, але ж така кількість пісень посеред церемонії нагородження...) унеможливили не тільки будь-яку пристойну телеверсію, а й дещо пригнітили настрій багатьох запрошених. Як сказав один знайомий письменник: «Акція поступово втрачає свій сакральний смисл». Що далі?
