"Шановна пані редактор!
Я з великим задоволенням читаю в інтернеті вельми цікаві статті газети «День». Вони завжди спонукають до дискусій у товаристві моїх чикагських друзів. Але цим разом мені дуже хотілося б почути ваш коментар з приводу нової в українському суспільстві назви «Коаліція НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ». Але чому не «Коаліція УКРАЇНСЬКОЇ ЄДНОСТІ»? Чому в Україні так дуже бояться того слова «український»? І дуже прошу — не пояснюйте мені, що в Україні живе понад 100 національних меншин. Адже всі ті етнічні групи — ГРОМАДЯНИ України. А за національністю вони є греки, молдавани, болгари, поляки і т.п., і накинути їм українську національність можна тільки насильно. Будучи громадянами даної країни, всі вони мають рівні права, але то не значить, що вони можуть накидати як домінуючу свою культуру і мову автохтонному населенню. Вони повинні плекати і розвивати свою культуру і мову, і в цьому їм повинна сприяти держава, особливо у тих випадках, коли є загроза занепаду чи повного зникнення якоїсь культури чи мови. Цього не можна допускати — це було б втратою в культурній скарбниці цілого світу. Тож український уряд повинен більше тривожитися станом гагаузької чи татарської мови, ніж, між іншим, російської. А щодо домагання якихось етнічних груп зробити в Україні свою мову державною, то такого я не чула. Якщо ж повернутися до назви коаліції, то чому не назвати її «Коаліцією ЄДНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ»? А якщо пояснювати нову назву стараннями поєднання українців Сходу і Заходу України, то це просто дурниця. В цілому світі українці відчувають не тільки свої відмінності, а й свою спільність. Не відчувають її тільки ті, які бояться слова УКРАЇНЕЦЬ, УКРАЇНСЬКИЙ. А без цих слів Української держави не збудуємо. З пошаною, Дарка Маркусь . "
КОМЕНТАР «Дня»
Газета «День» повністю солідарна з пані Даркою в тому, що в назві «Коаліція національної єдності» слово «національна» безпідставно підмінило слово «українська». І якщо зовсім не мати пам’яті, то можна подумати, що йдеться тут про бездержавну країну, яка має не громадян, а тільки населення різних національностей.
Звернімо увагу і на те, що «Коаліція національної єдності» — то дивний вислів, який привертає увагу ще й із такої причини. Почнемо з того, що слово «коаліція» (латинське coalitio — союз) загалом означає «союз» (найчастіше — тимчасовий!); деякі ж словники першим еквівалентом слова «коаліція» подають «об’єднання». То що ж, добрі люди, тут виходить? А тільки те, що наші інтелігентні та освічені політики при владі (квіт і гордість українського суспільства) винайшли небувале словосполучення, а саме: «Єдність національної єдності»! Що є не чим іншим, як тільки дійсним чистокровним оксимороном!
Не зовсім ясним досі залишається і головний аспект «Коаліції єдності» — хто з ким об’єднується і, головне, — на яких засадах-підставах. Адже для будь-якого союзу (коаліції) завжди розробляються детальні положення, умови співіснування, на які погоджуються і які підписують обидві сторони. Нас же сьогодні кормлять демагогією чистої води (може, навіть, не чистої), кормлять гаслами — замість того, аби розробити, зрештою, головні засади Української Ідеї («української» в сенсі — загальногромадянської). Ось і виходить, що тоді як у багатьох країнах світу дискредитовані національні меншини (що також дуже несправедливо), в Україні зазнає утисків титульна нація. Але «поки живемо — надіємося»!
