Антимонопольний комітет набуває ознак силової структури. Після набуття чинності останніх змін у законодавстві представники комітету отримали право безперешкодно проникати на територію будь- якого українського підприємства, оглядати приміщення, запитувати необхідні дані і навіть вилучати документи в рамках розслідування. У разі опору антимонопольники можуть залучити МВС та СБУ. На відміну від податкових органів, представники комітету про грядущу перевірку попереджувати нікого не зобов’язані. «Ми стоїмо на варті законних інтересів, і з цього погляду нас можна називати правоохоронним органом», — коментує розширення повноважень свого відомства заступник голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко. На його погляд, підвищений статус комітету дасть йому нові можливості в боротьбі за рівноправні умови конкуренції на стратегічних ринках.
Нові повноваження Антимонопольного комітету створюють і додаткові ризики їхнього нецільового використання. Теоретично, перевірку з вилученням документів можна здійснити і на замовлення конкурента. Навряд чи варто виключати й імовірність тиску на підприємства за політичними мотивами. Проте ці ризики поки що не виглядають актуальними. Нинішній голова АМК Олексій Костусєв у кількох резонансних справах показав аполітичність і нейтральність, коли справа стосувалася розбирань між великими промислово-фінансовими групами. Його заступник Олександр Мельниченко вважає, що в цьому випадку йдеться про довіру до комітету, і це всі усвідомлюють. З його слів, стратегічно важлива інформація про діяльність компаній, зібрана за підсумками перевірок, не підлягає розголосу і, тим більше, передачі третім особам. Ці дані надійно зберігають.
Проте в особливих випадках зібрану інформацію все-таки можуть оприлюднити. Нові повноваження Антимонопольного комітету дають йому право проводити так звані закриті та відкриті слухання за підсумками розслідувань. Яскравим прикладом відкритого слухання була справа про змову нафтотрейдерів у Дніпропетровській області. Журналістам надали дані про кількість заправок двох фірм, яких обвинувачували в змові, а також про структуру їхнього менеджменту та маркетингову політику. Природно, самі торговці бензином були не в захваті від такої «реклами». Тим більше, що Господарський суд Києва їх виправдав, і зараз Антимонопольний комітет робить спробу виграти апеляцію. У разі програшу комітет може «нарватися» на ще один позов, який стосується дискредитації ділової репутації цих фірм. Незважаючи на це, Олександр Мельниченко заявив, що комітет має намір і надалі організовувати відкриті слухання, навіть якщо фірми, яких обвинувачують в антиконкурентних діях, виступають категорично проти. «Згода таких фірм не потрібна. Якщо хочуть, вони можуть не з’явиться на відкрите слухання. Це їхнє право», — говорить Олександр Мельниченко.
Він визнає, що сама процедура раптових перевірок поки що не має належної нормативної підтримки. У законі стосовно цього існує посилання на «чинне законодавство». Але його поки що немає. Антимонопольний комітет уже ініціював відповідний законопроект, і зараз він проходить узгодження в уряді. Найрезонанснішою новиною нового порядку може стати надання комітету права перевірки не тільки юридичних, а й фізичних осіб. Іншими словами, раптові обшуки антимонопольники хочуть провести і в квартирах підозрюваних громадян. У такому випадку контури нової силової структури остаточно проявляться. Хоча останні цінові сплески на ринках бензину та зерна, можливо, і вимагають саме такого жорсткого підходу. Залишилося дочекатися реалізації нових повноважень, особливо на згаданих ринках, де монополізація в рамках окремих регіонів сягає загрозливих масштабів.
