Діти з Алчевська вирушили в «Артек» і санаторії СБУ
Сімсот дітей з Алчевська, де сталася велика аварія на тепломережах, на спеціальному поїзді Алчевськ — Сімферополь учора вирушили в дитячий оздоровчий табір «Артек» у Криму. Як передає агентство Інтерфакс-Україна, в Крим поїхали учні 4—11 класів. «Сьогодні це перший рейс. Протягом чотирьох днів ми з Алчевська привеземо 4,5 тисячі дітей. Поїдуть вони в Сімферополь, Івано-Франківськ й на інші курорти», — зазначив начальник Донецької залізниці Микола Глуханін. Він також повідомив, що перевезенням дітей займається «Укрзалізниця». «Все це робиться безплатно: і перевезення, і чай, і печиво, і фрукти, і сувеніри», — додав він. У свою чергу, начальник обласного Управління науки й освіти Олексій Цимбал повідомив, що в Криму діти перебуватимуть близько двох тижнів.
Також на оздоровлення дітей з Алчевська прийняло у відомчих санаторіях керівництво Служби безпеки України. Як повідомила прес-служба СБУ, перші групи дітей у санаторії поселять сьогодні. Загалом для дітей від 3-х років виділені 200 безплатних путівок в об’єднаний дитячий санаторій «Євпаторія», а для дітей шкільного віку — 100 путівок у санаторій «Одеса». Школярі зможуть там продовжити навчання за шкільними програмами. У відомчих оздоровчих закладах СБУ діти з Алчевська перебуватимуть протягом періоду усунення наслідків аварії магістральної теплотраси, внаслідок якої більша частина міста залишилася без тепла.
Ярослав Давидович: «Не в грошах справа, хоч і в них також...»
Норма закону про голосування на виборах у березні 2006 року, відповідно до якої пропонується ввести подвійні списки виборців — для виборів народних депутатів і по місцевих виборах, — значно ускладнить процес голосування, заявив учора в інтерв’ю журналістам голова ЦВК Ярослав Давидович. «Це парадокс — на виборчих дільницях буде два списки — один для виборів народних депутатів, другий — по місцевих виборах», — підкреслив він. За словами голови ЦВК, «законодавець ухвалив лівою рукою один закон, правою — інший, і не міг зрозуміти того, що в усі роки, скільки існують вибори в Україні, завжди був один список». Разом із тим Я. Давидович зазначив, що «насамперед, не в грошах справа, хоч і в них також, а в тому, що виборець повинен шукати своє прізвище по двох списках за умови, що будуть такі великі бюлетені, і що такі напружені вибори». Голова Центрвиборчкому заявив, що вже зараз ЦВК бачить, що активність на виборах буде великою, що люди цікавляться виборами, передає його слова Інтерфакс-Україна. «Думаю, ми зможемо забезпечити голосування, однак організувати їх буде дуже непросто», — сказав Я. Давидович.
Останні аплодисменти
Дев’ять днів тому зупинилося серце Ігоря Михайловича Рябова, заслуженого діяча мистецтв, професора Національної музичної академії України, талановитого піаніста, великого педагога, автора численних методичних робіт. Ігор Михайлович був главою великої родини, всі члени якої — талановиті музиканти. Він чудово малював, написавши понад 500 картин, виховав понад 150 учнів-піаністів, яких нагороджували аплодисментами в усьому світі. Нині вихованці Ігоря Рябова — народні та заслужені артисти, досвідчені педагоги, лауреати міжнародних конкурсів… Зі смертю Ігоря Михайловича ще більше відсунулося в минуле славне покоління великих майстрів-музикантів з його напівлегендарними історіями, які чули від великих попередників, афористично меткими жартами… Своїх учнів перед виходом на сцену Рябов напучував рукостисканням, яке називав „привіт від Нейгауза» (адже педагог Рябова Я. Зак вчився у знаменитого Г. Нейгауза), — і молодь відчувала присутність великих піаністів минулого, які наче стояли за спиною...
Нечасто поміж нас з’являється особистість такого масштабу. І ще рідше вона виявляється мудрою, життєлюбною, привабливою й дуже мужньою людиною, яка у свої останні дні жадібно слухала новини, підбадьорювала студентку перед екзаменом, уголос міркувала, чому Пугачовій після пластичної операції не вдалося схуднути, а Доліній вдалося…
Хтось iз древніх, здається Епікур, сказав: «Поки я живий, смерті немає, а коли прийде вона — не буде мене». Неправда, смерть є. І існує вона для того, щоб ми навчилися цінити тих, хто ще живий. Адже багато речей ми не встигли дізнатися у Ігоря Михайловича! Не встигли перейняти майстерність свого обожнюваного вчителя, запам’ятати, записати його дотепні фрази, які допомагали проникнути в саму суть музичного твору; не встигли навчитися перетворювати, як він, невмілих учнів на віртуозних майстрів…
Так, смерть є, але навіть вона не може стерти той слід на землі, який залишив І. М. Рябов. Він заслужив тi аплодисменти, якими проводжали його сотні людей з теплотою і вдячністю. Олена ЖУКОВА.
