На молитву... в музей ікони
У Луцьку відбувся традиційний щорічний хресний хід до чудотворного образу Холмської Богоматері.
Якщо для музейних працівників ікона була унікальною пам’яткою древнього візантійського письма, датованою другою половиною XII століття, то для православного люду це завжди була велика святиня. Тому спочатку несподіванкою стало те, що віруючі люди почали іти в музей як у... храм. Нині Музей волинської ікони є чи не єдиним закладом такого типу, до якого здійснюють хресні ходи.
Чудотворний холмський образ поселився в музеї у вересні 2000 року. Уважають, що написав його святий євангеліст Лука, а в Київську Русь він потрапив за часів князя Володимира. Потім Данило Галицький привіз ікону в засноване ним місто Холм, що тепер — на території сучасної Польщі. Уже в жовтні 2000-го до ікони першим хресним ходом прийшли вірні Волинської єпархії Української православної церкви на чолі з предстоятелем УПЦ митрополитом Володимиром. Завідувач музею Тетяна Єлисєєва пригадує, як митрополит вкляк перед чудотворним образом на колінах... Каже, що тоді чи не вперше науковці задумалися і над духовним значенням ікони. Адже співслужили йому 17 архієреїв. Відтоді щороку, на початку осені, з благословення керуючого Волинською єпархією митрополита Луцького і Волинського Нифонта православні лучани хресною ходою вирушають до музею Волинської ікони, де звершують молитви перед древньою святинею нашої землі — Холмською іконою Божої Матері.
За словами Тетяни Єлисєєвої, нині всі ми, сущі на цій землі, пишемо сучасну історію чудотворного образу. За 10 років у Музеї волинської ікони побувало майже 150 тисяч відвідувачів. Образу Холмської Богородиці вклоняються і православні обох конфесій (торік були навіть прочани зі США), і греко-католики. Не буває дня, щоб не приходили в музей віруючі з проханням помолитися перед чудотворною іконою. Цього року учасники хресного ходу до ікони Холмської Богоматері зібрали на реставраційні роботи в музеї 18 тисяч гривень. Це на дві тисячі більше, ніж під час такої ж події торік. Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
У центрі Львова запанує тиша
Принаймні цьому має сприяти постанова «Про акустичний режим у центральній частині міста», затверджена на засіданні виконкому, розгляд і прийняття котрої зініціював, взявши до уваги численні скарги львів’ян, міський голова Андрій Садовий. Згідно з документом, відтепер відповідного «тихого» режиму треба буде дотримуватися на площі Ринок, що в самісінькому центрі Львова, та прилеглих вулицях. Заборона на перевищення рівня шуму буде чинною цілодобово і стосуватиметься як юридичних осіб, так і фізичних, зокрема — вуличних музикантів, здебільшого тих, котрі користуються звукопідсилювачами. Контролюватимуть виконання постанови працівники міського управління міліції, служби санепіднагляду та управління захисту прав споживачів. Постанова не поширюватиметься на мітинги та фестивалі, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День».
У Черкасах може з’явитися «оаза» очисних споруд
Черкаси виявили бажання переймати в Угорщини досвід створення незвичних очисних споруд. Як розповів міський голова Черкас Сергій Одарич, наступного тижня він поїде в Угорщину переймати досвід із очищення стічних вод, щоб втілити цей проект щонайменше у двох мікрорайонах міста. Йдеться про Дахнівку та Митницю. «Одна угорська компанія ввела в дію кілька проектів за американською технологією, коли очисні споруди мають вигляд теплиць, де ростуть квіти та дерева. Своїм корінням рослини занурені у стоки фекальної каналізації, і в процесі проходження води через три каскади та за допомогою додаткових біологічних речовин прискорюється процес очищення. Рослини вбирають в себе всі біологічні домішки, і на виході маємо чисту технічну воду. Локальні системи можна відвідувати як теплиці чи як ботанічний сад. Там немає неприємних запахів, і найголовніше — не треба тягнути жодні колектори за десятки кілометрів», — наголосив Сергій Одарич. Він також запевнив: для того, щоб створити такі «оазиси», потрібно не так уже й багато коштів. Вартість проекту дорівнюватиме вартості будівництва відповідних очисних споруд за звичайною технологією. «Можна буде зекономити на подальшій вартості експлуатації, оскільки вона буде у 8-10 разів дешевшою. Подібні системи кілька років уже функціонують в Угорщині і достатньо добре себе зарекомендували», — підсумував мер Черкас. Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
