Лауреати виберуть лауреатів
Президент України Віктор Ющенко своїм указом затвердив положення про Національну премію імені Тараса Шевченка, положення про комітет премії та затвердив персональний склад цього комітету, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу глави держави. Положення про премії (його повний текст можна прочитати на сайті «Дня» — www.day.kiev.ua), зокрема, визначає, що щорічно встановлюється до десяти премій. Нагороджені Національною премією імені Тараса Шевченка можуть бути громадяни України, іноземці й особи без громадянства, причому присуджується вона автору чи виконавцю один раз у житті. Головою комітету з Національної премії призначено письменника, лауреата Шевченківської премії Романа Лубківського, а його заступником — письменницю Марію Матіос (також лауреата Національної премії). До складу комітету ввійшли відомі діячі науки, культури та мистецтва (більшість із яких є лауреатами премії ім. Т. Шевченка). Це кінорежисер Олег Бійма, художник Андрій Бокотей, президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький, мистецтвознавці Борис Возницький і Олександр Федорук, поети Василь Герасим’юк, Іван Драч, Ігор Римарук і Павло Мовчан, літературознавець Микола Жулинський, актриса Лариса Кадирова, художник Іван Марчук, диригент В’ячеслав Палкін, письменник Михайло Слабошпицький, композитор Євген Станкович, актор і режисер Анатолій Хостікоєв, а також ректор Кримського державного інженерно- педагогічного університету Февзі Якубов.
Охматдит залишається на місці
Міністерство охорони здоров’я України найближчим часом не планує переносити лікарню «Охматдит» на іншу територію. Про це, як передає Інтерфакс-Україна, повідомляє прес-служба МОЗ. У прес-службі зазначили, що також не планується реструктуризація лікарні, зміна профілю або скорочення лікарняних місць. Коментуючи заяву київського міського голови Олександра Омельченка про те, що Охматдит мають намір перенести на житловий масив Троєщина, прес- служба повідомила, що в цьому випадку йшлося не про створення нового медичного закладу на базі діючої лікарні «Охматдит», а про створення медичного центру національного статусу з абсолютно новою структурою.
Нагадаємо, раніше київський мер повідомив, що Охматдит у Києві планується перенести на Троєщину й розмістити її на території недобудованого об’єкта, замовником якого виступав 17 років тому Нафтогаз СРСР.
Долю зимової риболовлі в Криму вирішить суд…
Кримські природоохоронні організації встановили заборону на вилов риби в стометровій береговій зоні. Табу на риболовлю діє від мису Меганом у Судаку до мису Сарич під Форосом. На думку екологів, ця ділянка моря біля берегів Криму вважається «зимівельною ямою» — зоною, де зимують рідкісні сорти риби. Однак любителі зимової риболовлі, яких часто можна бачити на набережних, у портах, на бунах біля пляжів відомих курортів, навіть у Ялті, обурені таким рішенням. З їхнього погляду заборона на виловлювання риби навіть вудочками з набережних не має сенсу. По-перше, узбережжя біля самої води, де глибина менше 10 метрів, не є «зимівельною ямою». По-друге, заборона зимової риболовлі суперечить «Правилам любительського та спортивного рибальства», чинним у країні як нормативно-правовий акт.
До того ж, як твердять іхтіологи, біля південного берега Криму дійсно нереститься й зимує рідкісна морська риба. У ялтинській рибінспекції заборону на вилов риби біля берега пояснюють тим, що основний об’єкт полювання рибалок, за їхніми словами, кефаль. Її в Чорному морі з кожним роком стає все менше. Виловлювати кефаль нині дозволено лише у відкритому морі. Якщо ловити її біля берега, де риба нереститься, цей вид буде знищено. Однак при риболовлі з берега на один або два гачки, стверджують самі рибалки, що є для тисяч кримчан поширеним видом відпочинку, частіше трапляються не рідкісні, а досить поширені види риби, наприклад, сарган та інші. Проте за вилов риби біля берега, незважаючи на вид улову, рибалок штрафуватимуть. Якщо спійману рибу можна відпустити назад у море, з рибалки візьмуть від 30 до 170 гривень. Якщо риба вже «заснула» — близько п’ятдесяти гривень за одну спійману кефаль. Тому ялтинські рибалки, наприклад, кажуть, що готують позов до суду й проситимуть скасувати заборону, встановлену, на їхню думку, незаконно, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь.
Третє народження церкви
Днями горіло допоміжне приміщення церкви «Артистратига Божого Михаїла» в с. Кам’янки Підволочиського району на Тернопільщині. В перші хвилини боротьби з вогнем начальник Підволочиського райвідділу МНС Іван Башняк організував не лише роботу рятувальників, але й населення. Вогонь відчайдушно намагався перекинутися на конструктивні елементи храму. Якби це сталося, наслідки були б непередбачуваними. Приблизно за дві з половиною години пожежа була ліквідована. Причина її виникнення наразі встановлюється. Храм, зведений у 1846 році, був зруйнований у 1944 та відновлений у 1953 році. 13 листопада 2005 року мешканці Кам’янок вже охрестили як дату нового народження святині.
На жаль, випадки, коли горять культові споруди, не поодинокі, розповів «Дню» працівник прес-центру УМНС України в Тернопільській області Богдан Стула. Вірогідність таких пожеж особливо в осінньо-зимовий період вкрай висока. Несправність електропроводки, використання несертифікованих опалювальних приладів чи банальна необережність при використанні вогню — основний, але далеко не повний перелік причин, через які горять святині, повідомляє Борис МАШЛЯНКА, Тернопіль.
