«Яблуневий бенкет» відміняється
Цієї осені у вінницьких садах зібрали яблук на 30% менше, ніж торік. Причина, стверджують фахівці, — холодна весна і сніг, що випав на квітучі сади. Щоправда, і в самих садах не так все добре: в основному вони стали приватними. За попередніми підрахунками, щоб обробити гектар саду відповідними препаратами, треба півтори тисячі гривень. На жаль, далеко не всі власники садів мають такі гроші. Тому вже нині є сумніви щодо родючості садів наступного року. Цієї осені в області зібрали 25 тисяч тонн яблук, що майже на 10 тисяч тонн менше ніж торік. Від того й піднялась оптова ціна на фрукти з торішніх 30 до теперішніх 60 копійок за кілограм. А на міських ринках яблука, які торік продавали за гривню, тепер коштують від 2 до 4 гривень за кілограм, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА, «День».
Донецьк: тотальна комп’ютеризація шкіл
Більше нiж 4,5 млн. грн. було виділено з міського бюджету м. Донецька на комп’ютеризацію усіх шкіл шахтарської столиці. На ці гроші, за словами міської влади, у 2006 році управління освіти Донецької міськради планує завершити комп’ютеризацію всіх шкіл міста, а також підключити 20 шкіл до iнтернету.
При цьому, як повідомив заступник міського голови, начальник управління освіти міської ради Валентин Лактіонов, на сьогодні 83% навчальних закладів Донецька вже обладнані комп’ютерами. Насамперед комп’ютери отримали школи з великою кількістю старших класів, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА, «День».
«Море друзів» переїхало до Києва
Цього року Х ювілейний Міжнародний телевізійний фестиваль «Море друзів», у рамках якого також пройде IХ Міжнародний конкурс молодих виконавців популярної сучасної естрадної пісні, вперше відбудеться не в Ялті, а у Києві.
У зв’язку з кардинальними перестановками в Кабінеті Міністрів України, в тому числі й Міністерстві культури та туризму, дата фестивалю неодноразово переносилася. Навіть виникали запитання, а чи відбудеться він взагалі? Нарешті визначилися — фестиваль пройде з 6 по 9 листопада в Національному палаці мистецтв «Україна». Організатори поки що відмовляються називати причини такої зміни «місця прописки». Проте, може, це й на краще. Адже раніше послухати молоді таланти та насолодитися музикою вже професійних виконавців мали змогу лише ялтинці та курортники. Тепер же отримати позитивні фестивальні емоції зможуть і мешканці столиці.
Цього року в конкурсі приймають участь 28 конкурсантів з України, Білорусі, Узбекистану, Болгарії, Вірменії, Грузії та Латвії. Головою журі буде народний артист України, незмінний організатор та ініціатор конкурсу Микола Мозговий. Фінальні конкурсні змагання проводяться прилюдно у три тури. Тому тут не перемагають «свої» і не ведуться «закулісні» інтриги. Взагалі, у пана Мозгового є дар: відкривати таланти. Так, завдяки фестивалю «Море друзів» в Україні запалали такі зірки, як Олександр Пономарьов, Наталія Могилевська, Марина Одольська, нині народна артистка Молдови Неллі Чобану та багато інших. Цього року організатори обіцяють пишне відкриття фестивалю під супровід Національного президентського оркестру, виступи переможців попередніх конкурсів, зірок вітчизняної та зарубіжної естради, повідомляє Юлія КАЦУН, «День».
Католики хочуть перетворити музей на резиденцію єпископа
Останніми днями вірні римсько-католицької церкви у Житомирі різко активізували свої дії стосовно повернення їм приміщення обласного краєзнавчого музею, який колись був резиденцією єпископа. Було оголошено про наміри розпочати з 14 листопада безстрокове голодування в підтримку цих вимог. Канцлер курії Києво-Житомирської дієцезії отець Юзеф Ліпецький в розмові з «Днем» зазначив, що виборювати повернення цього приміщення житомирські католики розпочали ще з часу досягнення Україною незалежності. Канцлер стверджує, що приводом для загострення ситуації стало небажання облради і облдержадміністрації вирішити це питання. Католики отримали підтримку і з боку віце-прем’єра Володимира Кириленка, який запропонував у короткий термін прийти до узгодженого рішення. Під час недавніх зустрічей голови облради Архипа Войтенка і голови облдержадміністрації Павла Жебрівського з єпископом-ординарієм Києво-Житомирської дієцезії Яном Пурвінським було обговорено це питання і його розглянули вчора на багатосторонній зустрічі із залученням представників місцевої влади і різних міністерств. У той же час губернатор публічно заявляв, що не сприймає тиску на владу, хоча сам є католиком. Він розраховує, що до кінця року католикам буде повернуте приміщення облвійськомату, яке теж колись належало їм. Облрада і облдержадміністрація, за словами начальника управління зі зв’язків із громадськістю Миколи Сюравчика, збираються також звернутися за підтримкою до уряду у вирішенні питання фінансування ремонту або побудування нових приміщень для перенесення унікальних колекцій музею з колишньої резиденції єпископа, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».
Бруківка для історичної реконструкції
У Кам’янці-Подільському відбулось урочисте відкриття реконструйованої 360-метрової ділянки вулиці Князів Коріатовичів. Цей проект вартістю 1 мільйон 320 тисяч гривень цікавий не лише тим, що проїжджу частину вулиці розширено від 10 до 16 метрів і освітлено модерними ліхтарями. «Бруківку», що «пам’ятає» часи, коли гужовий транспорт не мав жодної альтернативи, знято, натомість дорогу заасфальтовано», — повідомив для «Дня» завідувач організаційно-контрольним відділом міськвиконкому Валерій Клименко. Що ж до історичної бруківки, то цей будівельний матеріал періоду середньовіччя «у кількості трьох тисяч метрів квадратних» відправлено за актом для ремонту Замкового мосту. За однією із версій, Замковий міст побудували римські легіонери. А князі Коріатовичі, прізвищем яких назвали реконструйовану вулицю, вважаються засновниками Кам’янця-Подільського (XIV століття). Михайло Грушевський у своїй праці «Історія України-Руси» зробив висновок про те, що Коріатовичі були діячами, які з повагою ставилися до старовинних місцевих звичаїв і поводилися на землях Поділля не як завойовники, а як люди, що шукали спільної мови із місцевим населенням. «Ми старини не рушаємо, а новини не уводимо», — було їхнє правило. Питання про стан доріг стало актуальним уже після них і залишається, як кажуть, головним болем «батьків» міста і досі. Історію розв’язання цієї гострої проблеми висвітлює експозиція у єдиному в Україні кам’янець-подільському музеї Магдебурзького права, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
