Російська драма: парламентський запит
Парламент направить запит Президенту України з приводу «політичного переслідування» колишнього керівника Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки Михайла Рєзниковича, проти якого, за повідомленням міністра культури й туризму Оксани Білозір, порушено кримінальну справу. За це рішення проголосувало 290 депутатів із 425 зареєстрованих у залі, повідомляє Інтерфакс-Україна. У запиті, запропонованому народним депутатом України Володимиром Воюшем (фракція СДПУ(О) зокрема, йдеться: «...Усунення від посади генерального директора та художнього керівника Театру імені Лесі Українки здійснено всупереч волі мистецького колективу, який майже одностайно став на його захист. Зважаючи на надзвичайно високий професійний авторитет М.Рєзниковича, який зажив слави як один з найбільш визначних театральних режисерів України, дії міністра Білозір О.В. викликали широкий негативний резонанс як в Україні, так і поза її межами. На його захист з відкритим листом Президенту Ющенку виступили провідні діячі мистецтва Росії — всесвітньо відомі артисти Кирило Лавров, Олег Басилашвілі, Аліса Фрейндліх, Олександр Калягін та інші. Особливе здивування викликає порушення проти М.Рєзниковича кримінальної справи. Абсурдним видається той факт, що сили Генеральної прокуратури було кинуто саме на творчий колектив, начебто Театр імені Лесі Українки є однією з найбільш небезпечних кримінальних структур у країні... Зважаючи на ту обставину, що Михайло Рєзникович був довіреною особою вашого конкурента, почали поширюватися припущення, що як дії міністра Білозір О.В., так і втручання Генеральної прокуратури у справи Театру російської драми мають політично вмотивований характер і нібито робляться на догоду Президенту України. Сподіваюсь, що ваше втручання у справу дасть змогу покласти край несправедливості і беззаконню щодо народного артиста України М.Рєзниковича та унеможливить припущення щодо того, що його цькування та переслідування організовано з відома вищого керівництва країни».
Спадкоємці Ріхтера
У Посольстві Росії в Україні відбувся концерт, присвячений 90 річчю з дня народження видатного піаніста Святослава Теофіловича Ріхтера. Він народився в Житомирі в інтернаціональній сім’ї (мати — росіянка, батько — німець). Здивував своїми музичними здібностями в дитинстві. У вісім років, не вивчаючи гамми, на слух — відразу заграв етюди. У майбутньому в одному з листів Святослав Ріхтер писав, що стати професійним музикантом він захотів після того, як почув у Києві концерт відомого піаніста Всеволода Топіліна (учня легендарного Г. Нейгауза). До речі, саме у цього педагога Ріхтер навчився в Московській консерваторії. Перш ніж стати піаністом, що гастролює, Святославом Теофілович з 1933 по 1937 роки працював концертмейстером Одеського театру опери і балету. У його грі завжди була яскрава художність, відчувалося багатство фарб. Він віртуозно грав на фортепіано.
На музичному вечорі в російському посольстві виступили лауреати конкурсу «На батьківщині піаніста. Пам’яті С. Ріхтера»: Арсен Яковенко, Антоній Баришевський, Андрій Лунєв і Валерія Никитюк, які виконали твори Сергія Рахманінова та Фредеріка Шопена. — Чотири роки тому група житомирських музикантів виступила з ініціативою, щоб на батьківщині Святослава Теофіловича провести фестиваль, — розповів голова журі ріхтерівського конкурсу, професор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського Валерій Козлов. — Це викликало величезний інтерес серед меломанів. У нас з’явилася ідея провести в Житомирі конкурс. На відміну від інших музичних змагань, цей — для дітей та юнацтва (з 8 до 14 років). Минулого року пройшов вже третій ріхтерівський конкурс. Поступово він здобуває авторитет, розширяється його географія (крім України в ньому брали участь піаністи з країн Прибалтики, Росії та Молдови). Тетяна ПОЛІЩУК, «День».
А списків немає...
Прокуратура Донецької області порушила кримінальну справу за фактами неправомірного використання виборчих бюлетенів, явно неправильного підрахунку голосів й оголошення результатів виборів під час першого і другого турів виборів президента України в 2004 році. Як повідомила прес-секретар Донецької облпрокуратури Ірина Анкудінова, кримінальну справу порушено за ч. 1,3 ст. 158 Кримінального Кодексу України. Як вказується в матеріалах справи, в архів Мар’їнської райдержадміністрації (територіальний виборчий округ №61) передавалися для збереження урни й мішки з виборчою документацією. Усього зберігалося 316 урн і 158 мішків. Під час огляду цієї документації в квітні поточного року було встановлено, що в 158 урнах відсутні основні й додаткові списки виборців, а також виборчі бюлетені за кандидата в президенти України Януковича В.Ф. з результатами голосування другого туру. Крім того, в чотирьох урнах з голосування першого туру виборців відсутні списки з16 виборчих дільниць ТВО № 61, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА, «День».
