Миротворці в Іраку: соціальний портрет
Прес-служба Міноборони оприлюднила дані соцопитування, проведеного в 6-й окремій механізованій бригаді (омбр) зі складу Коаліційних об’єднаних оперативних сил в Іраку. Опитування проводили серед 1597 осіб 6-ї омбр із метою вивчення соціального портрета миротворчого з’єднання. Згідно з опитуванням, 99% особового складу вважають себе віруючими, в тому числі 90% — православними, 6% — греко-католиками, 3% — католиками. Вік переважної більшості миротворців (47%) — до 25 років, ще 35% — від 25 до 30 років. Лише 2% — люди віком за 41 рік, і це офіцери, прапорщики та військовослужбовці за контрактом. 43% миротворців є сімейними людьми, в тому числі 21% мають стаж подружнього життя від 2 до 5 років. 102 миротворці перебувають у шлюбі понад 10 років. 24% одружених мають одну дитину, 10% — дві, і лише п’ятеро мають троє і більше дітей. П’ята частина українських миротворців в Іраку має вищу освіту, 2% — вищу академічну, 45% — середньотехнічну та спеціальну, 30% — закінчили тільки середню школу. Третина військовослужбовців прослужила в Збройних силах 7 і більше років, 20% мають вислугу від 4 до 6 років, 46% — 2-3 роки. 15 офіцерів, 12 прапорщиків і 69 солдатів і сержантів контрактної служби до відрядження до Іраку вже брали участь у миротворчих операціях, ще 6% мають досвід бойових дій. За результатами виконання службових обов’язків на попередніх місцях служби 30 миротворців заохочені державними нагородами, 304 — відзнаками Міністерства оборони та 11 — відзнаками Головного командування Сухопутних сил України. 42% миротворців походять із сімей робочих, 31% — колишні жителі села, 23% народилися в сім’ях службовців і лише в 4% батьки належать до інтелігенції.
Нацрада мала діяти раніше
Голова Державного комітету з питань теле- і радіомовлення Іван Чиж вважає, що конфліктна ситуація навколо радіо «Континент», а також навколо радіостанції «Довіра» та радіо «Свобода» має «виключно виробничий характер». Про це, повідомляє Інтерфакс-Україна, він заявив учора на прес-конференції в Києві. Зі слів Івана Чижа, ситуація з радіо «Континент» пов’язана з умовами ліцензування і «є конфліктом двох суб’єктів». Голова Держкомтелерадіо також додав, що якщо «немає ліцензії, ніхто не має права працювати в ефірі». Крім того, Іван Чиж пояснив, що, оскільки право на мовлення в ефірі на даній частоті отримало радіо «Мелодія» і на одній частоті не мають права працювати дві компанії, «Укрчастотнагляд» за дорученням Нацради з питань телерадіомовлення і зупинив вихід в ефір радіо «Континент». «Ось і весь конфлікт», — сказав голова Держкомтелерадіо. Водночас, із його слів, Нацрада свого часу мала «на вході вирішити це питання, а не через три роки під самі президентські вибори». «Це конфлікти суто виробничі, які необхідно долати, і я є прихильником того, що не можна примазувати політику до таких конкретних справ», — сказав Іван Чиж.
Украли... завод
При дорозі, що веде до залізничної станції Балин, стояв асфальтний завод. Власник підприємства кудись поїхав, за два тижні повернувся й виявив пропажу. Спочатку не йняв віри очам своїм, гадав, що заблукав. Коли ж отямився, впізнав знайому до болю місцевість, то збагнув: украли!.. У Балині, де вважають, що сталася крадіжка століття, висунули гіпотезу, що працювала велика злодійська бригада, озброєна технікою. Демонтувала, завантажила й вивезла хтозна куди все устаткування балансовою вартістю 10 605 гривень. «Розробляються дві версії. Або здали на металобрухт, або десь у іншому місці запускають асфальтне виробництво. Слідчо-оперативна група схиляється до першої версії», — повідомив для «Дня» начальник центру громадських зв’язків управління МВСУ в Хмельницькій області Віктор Коверзюк. Того ж дня, коли в черговій частині зареєстрували цей факт злочину, з поля поміж селами Великий Карабчіїв і Грицьків Городоцького району зник резервуар на 50 кубічних метрів, де свого часу колгосп зберігав рідке мінеральне добриво. І в цьому випадку без автокрана й великої вантажівки вкрасти не вдалося б. У Завадинцях цього ж таки Городецького району невідомі викопали й вивезли чотири залізобетонні опори разом з підпірками з лінії електрозв’язку. Дроти ж поцупили раніше. «Лише за минулу добу на території краю зареєстровано 41 крадіжку», — зробив учора сумне узагальнення Віктор Коверзюк. Проте він не має жодного сумніву в тому, що всіх злочинців притягнуть до суворої відповідальності, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Поляки в житті харків’ян
Як уже повідомлялося, в Києві 30 березня офіційно відкривається Рік Польщі. А в Харкові протягом усього року відбуватимуться різноманітні культурні заходи, тематика яких безпосередньо пов’язана з історією Польщі, а також значенням і роллю в ній Харкова. Як повідомив генеральний консул Польщі в Харкові Ярослав Ксенжек, одна з польських громад, які проживають у місті, вирішила провести акцію під назвою «Харків у житті поляків». Задумка цього заходу в тім, що це буде конкурс наукових дослідницьких робіт, присвячених відносинам харків’ян і поляків. Причому участь зможуть взяти не тільки українці та поляки. Квітень буде відзначений спогадами та вшановуванням знаменитих поляків у житті не тільки Харкова, а й усього Слобожанського краю. На даний момент у польському консульстві розглядається питання про видання серії книжок «Поляки в житті Харкова», повідомляє Марина ГОЛІНА, Харків.
«Заповіт» англійською мовою
Трьома основними європейськими мовами — англійською, німецькою і французькою — звучала в ці дні поезія Тараса Шевченка в стінах найстарішого дніпропетровського вузу — Національного гірничого університету. Тут з ініціативи викладачів Центру мовної підготовки проходив студентський конкурс віршованого перекладу, присвячений 190- літньому ювілею Кобзаря. Ідея такого конкурсу, за словами заступника завідувача кафедри іноземних мов НГУ Неллі Поперечної, з’явилася зовсім не випадково. Опановуючи мистецтво перекладу віршів, студенти університету не тільки вдосконалюють свої знання в іноземних мовах, а й осягають глибини української мови та образний світ української поезії. З творчості Т. Шевченка учасники конкурсу на свій смак вибрали в основному ліричні вірші. Деякі з них, наприклад, «Не завидуй багатому» чи «Мені тринадцятий минало», судячи з кількості перекладів, на мови Шекспіра, Гете і Бодлера «лягали» найбільш вдало. Усього іншомовних версій набули близько 25 віршів великого Кобзаря. При цьому деякі студенти ризикнули перекласти, цілком або частково, навіть знамениті шевченківські поеми «Русалка» і «Катерина». Оцінку віршованим переказам давало авторитетне журі, до складу якого увійшли не тільки вітчизняні викладачі, а й іноземні фахівці, що навчають студентів Національного гірничого університету. Один із них, американець Алан Блек, сам декламував шевченківський «Заповіт» рідною англійською. Переможцям студентського конкурсу члени журі вручили цінні подарунки — великі словники, довідкову і художню літературу. «Конкурс, — сказала Н. Поперечна, — загалом пройшов настільки вдало і цікаво, що багато хто навіть не сподівався». Варто зазначити, що ювілей Т. Шевченка в Національному гірничому університеті, крім конкурсу на кращий переклад, відзначили цілою низкою акцій. У багатьох студентських групах було зорганізовано також конкурс на кращий твір за творами великого поета і мислителя. Крім того, студенти-гірники вразили художньою майстерністю, створивши до ювілею цілу серію малюнків-ілюстрацій до рядків Кобзаря, які полюбилися їм, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».
