Перший пам’ятник Нетішина
Нетішин, наймолодше у країні місто-супутник Хмельницької АЕС, поки що не має пам’ятників. Першим в його історії твором монументального мистецтва стане бронзова постать Тараса Шевченка. «Макет пам’ятника Кобзареві — серед експонатів виставки творів Миколи і Богдана Мазурів, батька і сина», яка розгорнута у ці дні у мистецькій галереї «Арт-Пласт» — повідомив «День» фахівець інформаційно-аналітичного відділу міськвиконкому Микола Руцький. Двометрова постать молодого Тараса постане на тлі барельєфа, з якого проростає національний символ — червона калина. Серед монументальних елементів — кобзар і сокіл, що символізують творчість і волелюбний дух українського народу. Автори вважають, що монумент якнайліпше впишеться у кубічну забудову нетішинських вулиць, так би мовити, вдихне душу в сувору забудову нового міста. Микола Руцький згадав, що свого часу навіть збирали гроші на монумент: «Та вже ця ідея таки буде втілена у скульптурний матеріал. У бюджеті міста є стаття про фінанси для спорудження пам’ятника». Микола і Богдан Мазури — автори пам’ятників «Янгол Скорботи» і загиблим «афганцям», якi встановленi у Хмельницькому, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Нелімітована реклама
Президент України Леонід Кучма підписав поправку до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», якою cкасовуються обмеження на надходження від реклами, спонсорів та інші види діяльності на рахунки державних телерадіоорганізацій. Закон набирає чинності з дня опублікування, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-секретаря Президента Олену Громницьку. Норма, яка виключається із закону, передбачає, що згадані надходження не повинні перевищувати 50% від бюджету державних ТРО. Як уже писав «День», необхідність зняти подібні обмеження була викликана, зокрема, зменшенням бюджетів державних телерадіокомпаній у доларовому еквіваленті. Якщо, наприклад, 1995—1997рр. річний бюджет Національної телекомпанії України був еквівалентним $20 млн., то зараз — менше 30 мільйонів гривень, що, відповідно, значно обмежувало можливості заробляти гроші на рекламі. Ті самі гроші, які, згідно з Законом «Про телебачення і радіомовлення», повинні використовуватися для розвитку телерадіомереж і поліпшення умов праці працівників державних ТРО.
У гавань Донузлава зайдуть кораблі?
Транспортний комплекс Криму буде розширюватися. Як показує практика вже нинішнього літа, транспортний комплекс Криму в пік сезону не витримує всіх навантажень: зараз автошлях із Харкова на Крим перевантажений автомобілями туристів, що ускладнює рух. З іншого боку — незважаючи на велику кількість морських портів, кожен із них уже не виконує тієї ролі, яка необхідна за вимогами світового транспорту — всі вони мілководні і не можуть приймати сучасні судна з глибоким осіданням і з великою довжиною корпусу. Однак міністр транспорту України Григорій Кирпа вселив кримчанам надію, що ці проблеми можуть бути скоро вирішені. Побувавши днями в Сімферополі, де він провів нараду з працівниками транспорту України, він повідомив, що вже в нинішньому році почнеться будівництво швидкісної залізничної гілки Київ — Крим, а незабаром також від швидкісного автошляху Київ — Одеса, що будується, буде створено відгалуження на Сімферополь. Крім цього, Мінтранс «практично схвалив» бізнес-план будівництва морського порту на озері Донузлав. Кримська влада, як відомо, давно веде роботу зі створення на Донузлаві другого після Іллічівська найбільшого порту в Україні. Вже практично готовий його проект, техніко-економічне обгрунтування та інші напрацювання. Озеро Донузлав розташоване на перетині транспортних потоків і має одну із найглибших гаваней в Україні. У України були плани будівництва тут порту ще в довоєнні часи, але після війни тут була дислокована військово-морська база протичовнової авіації Чорноморського флоту, що повністю виключало будівництво цивільних портів. З 1994 року на озері не проводяться днопоглиблювальні роботи, тому дно дуже замулене. При необхідній для проходження вантажних суден глибині 15—21 м дно зараз вимірюється глибиною від 8 до 9 метрів. Зараз під створення порту готовий 1-й причал Південної коси озера Донузлав. Озеро Донузлав відоме ще своїми запасами піску. У 80-ті роки двадцятого століття тут переробляли до 4,5 мільйона тонн піску на рік. Після відходу військових Донузлавський транспортний вузол відіграватиме значну роль у морських перевезеннях на всьому Середземномор’ї, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО , Сімферополь.
Зневоднене село
Уже не перший рік живуть виключно привозною водою мешканці села Пугач, що у Сарненському районі на Рівненщині. Води у криницях села не стало через роботу Клесівського гранкар’єру, що належить Львівській залізниці, тож і не дивно, що саме видобувному підприємству довелося взяти на себе ліквідацію наслідків виробничої діяльності. Воду у Пугач доправляють автоцистерною, але цю ж машину використовують і для поливання дороги до гранкар’єру, заливаючи поперемінно то питтєву воду зі свердловини, то технічну — з першої-ліпшої водойми. При цьому без жодного промивання цистерни чи її дезiнфекції. Але найцікавіше те, що, приміром, про єдине в області зневоднене село начальник головного управління з питань надзвичайних ситуацій Рівненської облдержадміністрації Микола Красько дізнався лише… на початку червня. І пообіцяв нарешті розв’язати «водну проблему». Тим більше, що керівництво Львівської залізниці нібито виділяє 700 тисяч гривень для цієї мети. Однак голова Клесівської селищної ради, до якої належить і село Пугач, Василь Шіпко налаштований менш оптимістично. Найближчі запаси води розташовані за вiсiм кілометрів від села і щоб прокласти звідти водогін, потрібно щонайменше 2,5 мільйона гривень, повідомляє Сергій СТЕПАНИШИН , Рівне.
Завтра на Хмельницькій АЕС — день «Дня»
Закінчується тур фотовиставки «Дня» містами-супутниками АЕС України. У четвер 19 червня у приміщенні мистецької галереї «Арт- ПЛАСТ» відбудеться відкриття фотовиставки «Новий день. Світло й тіні». Показати сучасну фотожурналістику і художню фотографію — такий презент мешканцям міста та співробітникам свого підприємства вирішило зробити керівництво Хмельницької АЕС, яке запросило фотовиставку «Дня» завітати до м. Нетішина. На урочистості запрошені керівники атомної електростанції та міста на чолі з генеральним директором Олександром Смишляєвим і мером Миколою Панасюком, шанувальники «Дня», представники місцевої інтелігенції, колеги-журналісти з засобів масової інформації Хмельницького, Нетішина, Славути, Острога. Нагадаємо, що фотовиставка сформована з кращих робіт, надісланих на IV Міжнародний фотоконкурс, який «День» проводив у 2002 р. Загальна кількість призерів чотирьох уже проведених «Днем» фотоконкурсів — 59 чоловік. А фотовиставки, сформовані з кращих робіт, уже побували у Сумах, Ніжині, Житомирі, Рівному, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові, Полтаві, Чернігові, Тернополі, Трускавці, Одесі, Ужгороді, Чернівцях, Хмельницькому, Кіровограді, Черкасах, Вінниці, Донецьку, Енергодарі, Південноукраїнську, Кузнецовську. Умови V Міжнародного фотоконкурсу «Дня» друкуються в п’ятничних номерах нашої газети.
