Наказано пильнувати — пильнують, наказано не пильнувати — пильнують ще більше
У 2002 році акціонерне товариство «Харківський тракторний завод» контролюючі органи перевіряли 186 раз. Представники 11 установ провели на заводі 686 робочих днів. Але до державного бюджету не надійшло жодної копійки. Порушень не виявили. А про неприємні переживання керівників підприємства у нас говорити було не прийнято. Цей факт навів на прес-конференції голова об’єднання організацій роботодавців Харківської області Леонід Рубаненко. За його словами, об’єднання вирішило провести дослідження, щоб з’ясувати, хто заважає підприємствам, та як допомагають ті, хто повинен допомагати. З цією метою було проведене анкетування керівників великих промислових підприємств та фірм малого і середнього бізнесу. І ось висновки: 10 промислових підприємств (а це такі потужні заводи, як тракторний, турбінний, «Південкабель» та інші) мали протягом року 599 перевірок, з них 422 — позапланові. Як і у випадку з ХТЗ, їхнiй ефект майже нульовий. Підприємства малого та середнього бізнесу були менш відвертими при анкетуванні, але і з їхніх скупих відповідей видно, що й вони потерпають від позапланових перевірок. Як заявив Леонід Рубаненко, наші контролюючі органи до виконання вимог Президента України (Указ від 15.07.02) щодо зменшення кількості перевірок підприємств, переходу до планових та комплексних перевірок навіть не наблизилися.
Об’єднання організацій роботодавців має намір подати детальний звіт про підсумки анкетування та пропозиції, що з нього випливають, до Харківської облдержадміністрації. Роботодавці сподіваються, що голова облдержадміністрації Євген Кушнарьов, за чиєю вказівкою і проводилося це обстеження, дасть оцінку надмірному ентузіазму податківців, пожежних та інших контролерів. Бо, виходить, Указ Президента чиновникам не указ, повiдомляє Михайло БІДЕНКО, Харків.
Вандалізм біля «стіни плачу»
У Дніпродзержинську — великому індустріальному центрі Дніпропетровщини — місцевий «мисливець» за металом викрав огорожу меморіалу жертвам резонансної трамвайної аварії. Невдалого викрадача, який привіз крадені чавунні ланцюги і грати на найближчий пункт прийому брухту, разом із речовим доказом затримала дніпродзержинська міліція. Свої дії, які межують із блюзнірством, безробітний Євген Жуков пояснив скрутним матеріальним становищем і відсутністю грошей. При цьому за свою «здобич» він розраховував отримати лишень 10—15 гривень. Щодо викрадача порушено кримiнальну справу.
Меморіал у Дніпродзержинську було зведено на місці найбільшої трамвайної аварії, під час якої загинуло понад 30 осіб. Увечері 2 липня 1996 року на узвозі вулиці Чапаєва у зношеного трамвая, що прямував маршрутом № 6, відмовили гальма. При повороті на проспект Аношкіна вагон зійшов з рейок і на величезній швидкості врізався в бетонну стіну. Вціліти в цій катастрофі поталанило небагатьом, передусім тим, хто на повному ходу не побоявся зістрибнути з підніжки. Щорічно в пам’ять про загиблих влада Дніпродзержинська на місці аварії проводить жалобну церемонію та покладання квітів. Бетонну стіну, об яку розбився «трамвай смерті», місцеві жителi вже давно прозвали «стіною плачу».
Варто зазначити, що випадок вандалізму на меморіалі загиблим у трамвайній аварії у Дніпродзержинську, ураженому масовим безробіттям, аж ніяк не поодинокий. «Мисливці» за металом вже не раз «робили замах» на пам’ятники захисникам Батьківщини, а на місцевому цвинтарі порядок вдалося навести лише після того, як там, за ухвалою влади, з’явилася охорона зі службовими собаками, повiдомляє Вадим РИЖКОВ, «День».
У Кipoвoгpадi викрито «наpкoгенія»
Спiвpoбiтники вiддiлу пo бopoтьбi з незакoнним oбiгoм наpкoтикiв УМВС в Кipoвoгpадcькiй oблаcтi викpили наpкoлабopатopiю, яку oбладнав у cвoїй кваpтиpi 32-piчний житель oблаcнoгo центpу. Як poзпoвiв начальник цьoгo вiддiлу Юpiй Камiнcький, cпoчатку oпеpативники затpимали cуб’єкта, в якoгo пpи oглядi знайшли ємкicть iз 100 мiлiлiтpами ангiдpиду — pечoвини, щo її наpкoмани дoдають в iн’єкцiйний oпiй. А завiтавши в пoмешкання, де цей чoлoвiк пpoживає з батьками, пpацiвники мiлiцiї зpoзумiли, щo пoтpапили в наpкoлабopатopiю. Вoни пoбачили там cилу-cиленну кoлбoчoк, лабopатopнi ваги, iнше пpичандалля для хiмiчних дocлiдiв, у тoму чиcлi хитpoмудpий апаpат, на якoму, як з’яcувалocя пiзнiше, дoмopoщений хiмiк i вигoтoвляв ангiдpид.
Слiд вiдзначити, влаcник вcьoгo цьoгo дoбpа не закiнчував iнcтитутiв, а дo недавньoгo чаcу тpудивcя тoкаpем на oднoму з кipoвoгpадcьких завoдiв. Пpoте вилучений у цiй кваpтиpi зoшит з хiмiчними poзpахунками пpocтo вpазив мiлiцейcьких екcпеpтiв. Звiдки ж такi глибoкi знання у ньoгo в галузi хiмiї? Напевне, тoкаp займавcя cамoocвiтoю, пpo щo cвiдчать випиcанi в цьoму ж зoшитi данi вiдпoвiднoї лiтеpатуpи, яку вiн бpав у бiблioтецi.
Нoва дiяльнicть, пiдoзpює Ю. Камiнcький, пpинocила екc-тoкаpевi немалий дoхiд. Мiлiлiтp ангiдpиду кoштує на наpкopинку вiд деcяти дo п’ятнадцяти гpивень. Заpаз виpiшуєтьcя питання пpo пopушення кpимiнальнoї cпpави за фактoм вигoтoвлення цим кipoвoгpадцем пpекуpcopiв, повiдомляє Віктор КРУПСЬКИЙ, Кipoвoгpад.
«Жучки» у кабінеті директора
Управління СБУ в Одеській області спільно з одеською прокуратурою поклало край діяльності злочинної групи, яка займалася незаконним використанням спеціальних технічних засобів (або просто «жучків») для негласного отримання інформації. Як повідомили в прес-центрі СБУ, апаратуру було встановлено у кабінеті директора одного з одеських підприємств. Для затримання членів групи на місці злочину співробітники спецслужб провели оперативну комбінацію, в ході якої одного із «детективів» було затримано під час реалізації засобів прослуховування. Порушено кримінальну справу, повiдомляє Олена АСТРАХОВИЧ, Одеса.
Свиня-довгожителька на кличку Серафима
Найстаршу за віком свиню «помічено» у Користовій Волочиського району. Довгожителька на кличку Серафима вже десять років сито рохкає у хліву Ганни Шимкової. У клітці, де росла-підростала з підсвинка, тварині тісно. Важить, як запевняє власниця, «кілограмів триста чи й більше». Має маленьку голову і довгого хвоста. Ганна Шимкова запевняє, що з її поважною Серафимою трапляються всілякі дива, подібні до описаних незабутнім Гоголем. Буцімто вночі до хліва вчащає «якийсь дідько і малює на стіні портрет Серафими». Село цій розповіді дивакуватої Ганни віри не йме. Мовляв, льоха витерла своїми круглими боками край стіни, то й складається враження «про творчий доробок нечистої сили». Окрім цієї льохи, на подвір’ї Ганни Шимкової водяться кури й качки, яких вона періодично ріже, скубе, варить. На Серафиму ж чекає природна смерть, коли «остаточно вичерпається її генетичний ресурс». Ніхто не наважиться прогнозувати, коли саме станеться це лихо. «Ні у Користовій, ні у сусідніх селах довше двох років свиню не тримають», — офіційно заявив сільський голова Андрій Іванович. Говорить: «Ганна Шимкова приїхала до Користової у 1994 році, аби спорядити в останню путь свою матусю. Серафима тоді вже була». Село поділяє турботи Ганни про стару льоху. Коли Ганна йде на ферму і просить кормових буряків, дерті для Серафими, то дають. На відсутність апетиту поважна свиня не страждає. У зоотехнічному відділі Хмельницького облуправління сільського господарства та продовольства, почувши від кореспондента «Дня» про довгожительку з Користової, здивувалися. Досі знали тільки про прагматичні підходи до свиней. Був випадок в Ясенівці Ярмолинецького району, коли гуску тримали на подвір’ї аж 24 роки, до кінця... Iнформацiю пiдготував Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
