Журналісти візьмуть участь у підготовці законів стосовно ЗМІ
Учора під час зустрічі керівництва Верховної Ради і керівників українських телерадіокомпаній було досягнуто домовленості про спільну роботу над законодавчими актами, якi регулюють діяльність в інформаційному полі України, заявив голова Верховної Ради Володимир Литвин. У інтерв’ю журналістам після зустрічі він відзначив, що сторони обговорили проблеми, що перешкоджають нормальному функціонуванню телерадіокомпаній у країні саме у правовому вимірюванні, повідомляє Інтерфакс-Україна. В. Литвин нагадав, що за останні десять років в Україні було сформовано законодавче поле, яке регулює відносини в інформаційному полі країни, що нараховує близько 10-ти законів. У той же час, за словами спікера, практика роботи показала, що необхідно вносити ряд змін до цих законів для того, щоб не блокувалася робота ЗМІ. За словами В. Литвина, було досягнуто домовленості про те, що представники телерадіокомпаній братимуть участь у роботі над внесенням змін до чинних законів. Крім того, вони братимуть участь у підготовці нових документів для подальшого розвитку інформаційного поля країни, а також у роботі над національною доктриною розвитку телерадіопростору. «Якщо ми забезпечимо таку роботу, то користь буде очевидною», — підкреслив В. Литвин. У той же час спікер висловив думку про те, що на сьогодні українські журналісти «певною мірою» відчувають тиск, оскільки ЗМІ все більше стають недержавними. На думку спікера, необхідно у законодавчому плані «заборонити власнику втручатися у діяльність журналістів». Крім того, у законі необхідно позначити рівень мінімальної зарплати українського журналіста, тому що «економічна свобода є необхідною умовою політичної свободи». Спікер також висловився за необхідність «прозорої картини» стосовно питання про власників засобів масової інформації, оскільки «тоді буде простіше орієнтуватися у хитросплетінні висвітлення тих чи інших подій, буде реально видно, хто ці події трактує».
У Павлограді «світять» заможних боржників
У шахтарській столиці Західного Донбасу — місті Павлограді місцеві комунальники, втративши надію отримати борги за теплопостачання, напередодні опалювального сезону пішли на незвичайний експеримент. У одному з найбільш пожвавлених місць міста вони встановили біг борд з іменами заможних і відомих павлоградцям підприємців, за якими числиться сумарний «боржок» у 44 тисячі гривень. Напис на щиті, де красуються прізвища «тих, що проштрафилися», говорить: «Вони можуть заплатити, але не хочуть! Через таких місто залишиться без тепла!» Нижче червоними буквами написано слово «чому» з великим знаком запитання. Аналогічний «чорний список» було опубліковано в одній із місцевих газет, після чого, буквально на наступний день, з’явилися перші бажаючі відкрити гаманець і погасити заборгованість. Піти на крайні заходи і розголосити імена злісних неплатників, як повідомив заступник начальника міської тепломережі Віктор Семенець, працівників комунальної сфери міста примусила непроста ситуація, що склалася в Павлограді перед початком опалювального сезону. Борг населення перед підприємством теплових мереж, що накопичився за багато років, досяг значної для міста суми — восьми мільйонів гривень. Тим часом компанія «Нафтогаз України» ставить запитання ребром і загрожує у разі непогашення газ на теплопостачання не давати. Все це і змусило комунальників шукати ефективні засоби впливу на неплатників, а також готувати новий список заможних боржників, у якому, крім іншого, буде вказана ще й марка особистого автомобіля. Однак взяти «в опрацювання» комунальники Павлограда збираються не лише багатих та іменитих. У місті віднедавна розробляється проект альтернативного житла для малозабезпечених верств населення. Якщо городянин, що проживає в неприватизованій квартирі, не в змозі оплачувати комунальні послуги, то його за власним бажанням або за рішенням суду зможуть переселити в житло з більш скромними умовами, наприклад, у спеціальні гуртожитки. Поки ж найбільш перевіреним і ефективним способом впливу на неплатників є «відлучення» від комунальних благ. Ще до початку опалювального сезону, від централізованого теплопостачання в Павлограді «відрізано» 16 будинків і 54 будівлі, які належать різним заводам і установам, повiдомляє Вадим РИЖКОВ,
19 вiдсоткам штатних працівників зарплатня своєчасно не виплачується
У серпні середня зарплатня в Україні знизилася на 2% в порівнянні з попереднім місяцем і становила 390,07 грн. (близько 73 доларів), повідомляє Інтерфакс-Україна ланням на Міністерство економіки і з питань європейської інтеграції. За даними Мінекономіки, найвища зарплатня в серпні залишалася в сфері фінансової діяльності — 1039,84 грн. і допоміжних транспортних послуг — 785,72 грн., а найнижча — в сфері відпочинку, розваг, культури і спорту — 204,33 грн, сільському господарстві — 206,79 грн., в сфері охорони здоров’я і соціальної допомоги — 227,32 грн., а також освіти — 233,04 грн. У серпні заборгованість із виплати зарплатні в Україні знизилася на 77,2 млн. грн. і на 1 вересня становила 2,395 млрд. грн. Таким чином, у цей час в Україні нараховується 2,328 млн. штатних працівників (майже 19% від загальної кількості), яким своєчасно не виплачується зарплатня. При цьому 46,1% заборгованості не перевищує 3-х місяців, 19,1% — від 3-х до 6-ти місяців, а 34,8% — зарплатню не виплачено більше, аніж за 6 місяців. Сума заборгованості в середньому на одного працівника становить 805,24 грн. або 202,3% від середньомісячної зарплатні, яка в серпні становила 390,07 грн. Найбільша заборгованість серед галузей народного господарства країни на 1 вересня склалася в промисловості — 1,402 млрд. грн. і в сільському господарстві — 380,2 млн. грн. У галузі освіти вона становить 10 млн. грн., а у галузі охорони здоров’я і соціальної допомоги — 8,7 млн. грн.
Гірські пожежні частини рік жили без зарплати
В селі Латірка Воловецького району на Закарпатті під час недавньої пожежі загинув літній чоловік... «Аргумент на користь пожежної охорони переконливий, — сказав Ярослав Баб’як із центру громадських зв’язків відділу пожежної безпеки УМВС в Закарпатській області, — але від 20 жовтня 2002 року в трьох пожежних депо Воловеччини зачинилися ворота. Пожежних більше не викличеш». Причина такого стану в тому, що особовий склад цих пожежних підрозділів цілий рік не отримував заробітної платні через відсутність фінансування з місцевого бюджету, повідомляє Василь ЗУБАЧ,
