П’ять принципів земельної реформи
Коментуючи вчора Указ Президента України від 30 травня 2001 року «Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001—2005 роки», голова Держкомзему України Анатолій Даниленко назвав його документом «надзвичайно великої політичної ваги». За словами А.Даниленка, розвиток земельних відносин у найближчі роки буде базуватися на п’яти основних принципах: непорушність права приватної власності на землю, включення землі в ринковий обіг, дотримання принципу соціальної справедливості при перерозподілі земель державної та комунальної власності, поєднання високої економічної ефективності та екологічної безпеки використання земель, узгодженість темпів та напрямів аграрних і земельних перетворень. Реалізація цього указу здійснюватиметься в два етапи — 2001-2002 роки та 2003- 2005 роки. Серед головних завдань, які передбачено здійснити на першому етапі, — напрацювання необхідної нормативно-правової бази земельної реформи, стрижнем якої, безумовно, є Земельний кодекс. Незважаючи на те, що цей документ не було прийнято Верховною Радою в другому читанні 24 травня, голова Держкомзему налаштований оптимістично: на його думку, 7 червня, коли Земельний кодекс розглядатиметься постатейно, він отримає підтримку з боку депутатів, повідомляє Петро ІЖИК , «День».
Наука, політика, бізнес: крок до партнерства
Договір про співробітництво між НАН України та Фондом інтелектуальної співпраці «Україна — XXI століття» нещодавно було підписано на розширеному засіданні Президії Академії наук України Президентом НАНУ академіком Борисом Патоном та головою ради Фонду, народним депутатом, доктором економічних наук Богданом Губським (на фото), повідомляє прес-служба Фонду. Борис Патон вважає, що цей крок є дуже важливим, оскільки зможе не тільки сприяти плідній співпраці вчених, політиків і представників ділових кіл, а й також вплине на покращання самореалізації вчених і підніме престиж вітчизняних наукових розробок. У свою чергу Богдан Губський розглядає договір про співробітництво між НАН України та Фондом інтелектуальної співпраці як крок до соціально-економічного зростання, що є неможливим без творчої енергії вітчизняної науки. Можливість співпраці з ученими Богдан Губський вбачає в багатьох аспектах: у законодавчому, що пов’язаний із забезпеченням інтелектуальної власності, а також у підтримці наукових досліджень, проведенні конференцій, «круглих столів», поширенні наукової, навчальної та іншої суспільно-важливої літератури. До речі, спільна видавнича діяльність вже принесла перші успіхи: нещодавно вийшов перший том фундаментальної п’ятитомної «Історії української культури» (решту томів планується видати найближчим часом). Взагалі, на думку ініціаторів угоди, попри всі витрати вона принесе країні чимало вигоди, в тому числі і фінанслової, оскільки за рахунок втілення високотехнологічних наукових розробок бюджет зможе отримати значні додаткові кошти. Інф. «Дня».
Держкомінформ поздоровляє журналістів
Напередодні професійного журналістського свята Голова Держкомінформу України І.Драч звернувся із привітанням до працівників українських ЗМІ. У ньому він, зокрема, зазначив, що без журналістів немислимо утвердити в суспільстві свободу і справедливість, демократію і законність, відстоювати національні і загальнолюдські цінності. Якість і рівень життя у громадянському суспільстві, яке ми будуємо, йдеться далі у привітанні, залежатиме не тільки від влади, а й від того, як журналісти сповідуватимуть кодекс професійної честі. Громадянська позиція і чесне ім я журналіста перебувають у прямому зв’язку з процесами формування морально-етичних і християнських чеснот, естетичного і духовного потенціалу співвітчизників, політичного клімату в усьому суспільстві, ввжає голова комітету. Іван Драч побажав усім українським журналістам творчих успіхів, доброго здоров’я та особистого щастя. Інф. «Дня».
«Наше місто гідне такої виставки!»
У львівському Музеї етнографії та художнього промислу розгорнуто експозицію фотовиставки, сформованої за підсумками II Міжнародного фотоконкурсу «Обличчя. Долі. День. Століття», проведеного газетою «День» спільно з фірмою «Кодак Україна». Місце вибрано не випадково. Як зауважив професор Національного університету імені I. Франка Володимир Здоровега, саме у місті Лева ще на початку минулого століття були закладені підвалини української фотографічної школи. Тут побачив світ перший український професійний журнал «Світло і Тінь». І вже в роки незалежності видання відновлено зусиллями лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Василя Пилип’юка. До слова, світлина фотомайстра відзначена призом у номінації «Обличчя». Серед лауреатів названо ще одного львів’янина — голову обласної органiзацiї Спілки фотохудожників України Олега Огородника. Його «Роксоланка» — це своєрідний символ молодої України. На фотовиставку, яку відкрив заступник голови правління ЗАТ «Українська прес-група» Валентин Пустовойт, зібрався практично весь фотомистецький «бомонд» княжого граду, зокрема патріархи українського світликарства Роман Баран, Анатолій Кузін, Олексій Іутін, Володимир Дубас... Пан Кузін був лаконічний: «Тішуся молоддю, котра так талановито відтворює кожну мить сьогодення». Маестро Баран, як завше, об’єктивно поцінував усі роботи: «В деяких знімках ще можна відчути сліди минулого соцреалізму, чисте репетиторство. Але є такі, котрі варто занести до високохудожніх витворів. А взагалі ідея такого конкурсу добра. Здається, «День» — єдина наша газета, що проводить подібну акцію. Шкода, що через фінансову скруту втрачені традиції обласних, регіональних оглядів фотомистецтва». Підсумував розмову директор Львівського Національного музею, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Василь Откович: «Наше місто гідне такої виставки. І роботи гідні того!» До речі, експозицією зацікавилися, крім фахівців, ще й митці Львова. На відкриття завітав консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові пан Вінценти Дембіцкі. Олег ГАНУЩАК.
