Криза в парламентській більшості минула, вважає перший віце-спікер Віктор Медведчук
У понеділок, в ході зустрічі з першим віце-спікером українського парламенту Віктором Медведчуком посол США в Україні Карлос Паскуаль виразив стурбованість «кризовими процесами», що відбуваються останнім часом в парламентській більшості Верховної Ради. Він, зокрема, відзначив, що парламентська більшість Верховної Ради може втратити біля 50-ти потенційних голосів і Верховна Рада не зможе прийняти позитивного рішення з ряду важливих законопроектів, запропонованих урядом. У свою чергу В. Медведчук заявив, що «не бачить підстав говорити» про те, що створення об’єднання «Українська правиця» означає розкол парламентської більшості. Основою для такої думки перший заступник спiкера вважає те, що такі учасники об’єднання, як УНР і партія «Батьківщина» є прихильниками нинішнього уряду і, зокрема, його голови Віктора Ющенка.
У ході зустрічі з послом США В. Медведчук висловив думку, що сьогодні криза в парламентській більшості, що мала місце в кінці 6-ї сесії, минула, і є всі підстави говорити про те, що парламентська більшість збереглася і конструктивні сили парламенту повинні «забути про амбіції, особисті стосунки з метою зберегти співпрацю між урядом і Верховною Радою в 2001 і в подальші роки».
На думку віце-спікера, якщо взаєморозуміння буде і надалі, то можна сподіватися, що на наступній сесії парламент прийме ряд основоположних кодексів і законопроектів, прийняття яких не відбулося в ході 6-ї сесії. Серед них, повідомляє Інтерфакс- Україна, зокрема, він відзначив першочерговість прийняття Земельного, Податкового, Цивільного та інших кодексів, а також закону про судовлаштування. На питання К. Паскуаля про плани українського парламенту стосовно імплементації рішень всеукраїнського референдуму В. Медведчук сказав, що, відповідно до Конституції України, відповідне рішення після нерезультативного голосування на початку 2001 року «може мати місце не раніше січня 2002 року».
Стан 11 гірників, які постраждали від аварії на шахті «Краснолиманська», залишається важким
Одинадцять з 15 потерпілих під час аварії на шахті «Краснолиманська» в Донецькій області гірників досі перебувають у тяжкому стані. Ще четверо — у стані середньої тяжкості. Про це повідомило вчора агентство Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу Міністерства з надзвичайних ситуацій. Учора вдень мали відбутися похорони загиблих на шахті «Краснолиманська» гірників. Трьох із них мали поховати в Червоноармійському, п’ятеро — в Родинському, одного — в селищі Шевченко. Тим часом у селі Родинському Червоноармійського району, де міститься шахта, в понеділок тривали роботи з ліквідації наслідків аварії. Для ліквідації пожежі зведено гіпсові вибухостійкі перемички, змонтовано генератори інертного газу й розпочато наповнення лави газом.
До аварійних робіт залучено 8 відділень гірськорятівників. На засіданні робочої групи урядової комісії, створеної для розслідування причин аварії, розглянуто питання щодо ліквідації наслідків аварії, забезпечення потерпілих медикаментами, організації поховання загиблих. Як повідомлялося, головою створеної комісії Кабінету Міністрів із розслідування причин аварії призначено міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова.
До 1 лютого комісія має поінформувати уряд про результати розслідування причин аварії й вжити відповідних заходів. Шахта «Краснолиманська», що належить Державній холдинговій компанії «Краснолиманська», була введена в експлуатацію 1958 року й належить до шахт, небезпечних щодо викидів вугілля й газу. У зв’язку з трагедією на шахті Донецька обласна адміністрація оголосила 23 січня днем трауру на території області.
У Європейський суд з прав людини в минулому році надійшло 728 справ з України
Голова Європейського суду з прав людини Лузіус Вайльдхабер заявив на прес-конференції в Страсбурзі, де засідає Парламентська асамблея Ради Європи, що країни, які входять в Раду Європи, повинні поліпшити національні законодавства, щоб уникнути паралічу суду.
Адже він повинен бути додатковою інстанцією, оскільки не здатний самотужки вирішити проблеми 800 млн. європейців. Усього в минулому році Європейський суд прийняв 10 486 справ. Більше за все їх надiйшло з Росії — 1325, з Франції — 1033, а також з Польщі — 777, Туреччини — 735 та України — 728 справ. Голова ПАРЄ лорд Рассел-Джонстон, виступаючи на сесії, підкреслив, що, незважаючи на збільшення на 10% бюджету суду, який є одним з органів Ради Європи, він має зараз в своєму розпорядженні приблизно половину необхідних фондів, передає агентство ЕФЕ. Л.Вайльдхабер повідомив, що число скарг, котрі поступають в Європейський суд, збільшилося в 1999 році на 40%, а в 2000 — на 22%.
Він зазначив, що бюджет на 2001 рік дозволить прийняти на роботу додатково близько 40 юристів, але цього недостатньо, щоб впоратися з потоком скарг, розгляд яких часто недопустимо затягується, повідомляє Інтерфакс-Україна.
У минулому році Європейський суд з прав людини розглянув 695 справ проти 177 у 1999 році і прийняв до виробництва 1082 справи проти 731.
