Наші легкоатлети завоювали 14 винагород на командному чемпіонаті Європи
Минулих вихідних національна збірна України з легкої атлетики на II командному чемпіонаті Європи в норвезькому Бергене завоювала 14 нагород, повідомляє Інтерфакс-Україна із посиланням на прес-службу Національного олімпійського комітету України в понеділок. Українські атлети завоювали 5 золотих, 2 срібні й 7 бронзових нагород, а Україна посіла 5-е загальнокомандне місце. Перше місце посіли Віктор Кузнєцов (потрійний стрибок — 17 м 26 см, особистий рекорд), Єлизавета Бризгіна (біг на 200 м — 22,71 сек., особистий рекорд, кращий результат сезону в Європі), Наталія Лупу (біг на 800 м — 2:02,74 сек.), Ганна Міщенко (біг на 1500 м — 4:05,32, рекорд першості) та Ольга Саладуха (потрійний стрибок — 14 м 39 см). Друге місце посіли Микола Лабовський (біг на 3000 м — 8:20,01 сек.) і Антоніна Єфремова (біг на 400 м — 52,47 сек.). Третє місце посіли Сергій Лебедь (біг на 5000 м — 13:49,90 сек.), Андрій Проценко (стрибки у висоту — 2 м 22 см), Катерина Карсак (метання диска — 57 м 20 см) та Анастасія Рабченюк (400 м з бар’єрами — 56,79 сек.). Ще 3 бронзові винагороди отримали українські команди: на естафетах 4х400 м — Дмитро Островський, Станіслав Мельников, Михайло Книш і Володимир Бураков (3:04,21 сек.), Дарія Приступа, Анастасія Рабченюк, Аліна Логвиненко та Антоніна Єфремова (3:27,60 сек.) і на естафеті 4х100 м. — Олеся Повх, Ірина Штангеєва, Марія Ремень і Наталія Погребняк (43,72 сек.).
Екскурс у XIV століття
У Львові відбувся середньовічний фестиваль реконструкції європейської культури XIV століття «Легенда Львова», який організатори присвятили 370-й річниці Підгорецького замку та 756-й річниці коронування засновника міста Лева — короля Данила. Події розгорталися у самісінькому центрі Львова — в подвір’ї палацу Потоцьких. Як розповіла «Дню» директор палацу Оксана Козинкевич, метою фесту є відродження забутих традицій міста Лева. Відтак львів’яни та гості міста змогли поринути у минуле, на власні очі побачивши відтворення історії життя, культури, традицій минулих століть. В основу запропонованого глядачам сюжету поклали легенду про пошуки загубленої корони Данила Галицького, а лицар, який здобув перемогу, мав честь не тільки обороняти стіни міста Лева, а й знайти корону, аби повернути її власникові. Упродовж двох днів фестивалю «Легенда Львова» охочі могли побачити поєдинки лицарів, фехтувальні турніри, відвідати ярмарок середньовічних ремесел, послухати виступи фольклорних колективів, взяти участь у майстер-класах зі середньовічних танців, стрільби з лука, гончарства, а також у різноманітних конкурсах та забавах. У рамках заходу вперше у Львові відбувся Фестиваль борщу. Повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
Центр імені Короля Фагда з друку Корана затвердив до друку український переклад
«День» вже розповідав про аспіранта Острозької академії Михайла Якубовича, який ще під час навчання в університеті почав активну роботу над перекладом Корану на українську мову. Найближчим часом україномовна книга побачить світ. Коран перекладений англійською більше сотні разів, російською — з десяток. Повного перекладу українською досі не було. Першу спробу перекласти Коран українською зробив видатний український вчений-сходознавець Агатангел Кримський, який також провів дитячі роки в Острозі. А переклад сучасною українською мовою іншої священної релігійної книги — Острозької Біблії здійснив викладач Острозької академії професор Рафаїл ТУРКОНЯК. Він свого часу й поділився з М. ЯКУБОВИЧЕМ секретами релігійного перекладу. Нині на базі гуманітарного факультету Острозької академії з ініціативи декана Василя ЖУКОВСЬКОГО створено і працює лабораторія перекладу сакральних текстів.
«Над перекладом смислів Корану я працюю уже п’ять років, — розказав «Дню» Михайло Якубович. — Нарешті, робота дійшла свого логічного завершення. Після перевірки відповідною комісією, — а перевірка з боку відомих фахівців у галузі кораністики, арабської та європейських мов мала вкрай прискіпливий характер — текст перекладу затвердили до друку. Центр імені Короля Фагда з друку Корану, розташований у Медині (Саудівська Аравія) — це надзвичайно авторитетна наукова інституція, унікальна в своєму роді. Переклад супроводжується великою кількістю коментарів, як, власне, моїх, так і запозичених із традиційних екзегетичних джерел; підготовлено також вступ та відповідні додатки — наприклад, тематичний покажчик, словник мусульманських релігійних термінів. Також записано й аудіодиск із перекладом тридцятої частини Корану. Маю надію, усі ці напрацювання стануть доступними українському читачеві вже незабаром».
