Пам’яті героїв Літинських «Крут»
В історії українських національно-визвольних змагань початку ХХ століття, в тому числі й Вінниччини, є ще чимало невивчених, невідомих широкому загалу сторінок. Одна із них — бій 19 березня 1919 року у містечку Літині, де у нерівному герці з більшовицькою кіннотою загинуло 700 вояків-добровольців Чорноморського коша війська Української Народної Республіки. Переважна більшість з них були погано озброєними 18—21-річними новобранцями з Бердичівського та Літинського повітів. На сьогодні, на старому кладовищі по вулиці Устима Кармелюка, збереглася братська могила полеглих воїнів, над якою, за давньою січовою традицією, насипано курган. Встановлено хрест та меморіальну дошку. Саме на цьому священному для кожного українця місці пройшли урочистості з ушанування пам’яті героїв Літинських «Крут», у яких взяли участь козаки та старшина Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна, члени ВККМО «Молода Подільська Січ», громад Рідної Православної Віри «Вінець Бога» та УПЦ КП, представники місцевої влади, громадськості, учнівської та студентської молоді. Відбулися траурний мітинг та покладання квітів до могили загиблих юних вояків УНР. Священиками УПЦ КП сотником Літинської козацької сотні ім. Я. Гальчевського Іваном Дехтярем та ВГ РПР «Вінець Бога» Велемиром відправлено тризну за героями-чорноморцями. На їх честь було зроблено постріл зі старовинної козацької гармати. У приміщенні місцевого центру дитячої та юнацької творчості, за участі старшокласників відбувся культурно-мистецький вечір приурочений до 91-ї річниці Літинських «Крут», повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.
Волинян цікавлять козаки, УПА, Голодомор і Холмська ікона
Торік виставки у Волинському краєзнавчому музеї відвідали понад 33 тисячі чоловік, картинну галерею у Верхньому замку — понад 10 тисяч. І 20 тисяч осіб побували в унікальному Музеї волинської ікони. Найпопулярнішими виставками у краєзнавчому музеї стали «Правічне козацьке коло» (6 тисяч 290 людей), «УПА: історія нескорених» (5 тисяч 620 осіб), «Голодомор в Україні 1932 — 1933 років — геноцид українського народу» (5 тисяч 349 людей). По 3 тисячі відвідувачів було на виставках «Волинь археологічна: традиції та колекції», «Шляхами незалежності: волинські дисиденти у русі опору 1960 — 1980 років», «Леся Українка і Агатангел Кримський: осяяні Сходом». Виставкою «Літопис народної культури Волині. Звичаї, побут волинян очима дослідників і музейних працівників» зацікавилися 1,4 тисячі осіб, а «Шевченківською світлицею Миколи Куделі» (цей чоловік зібрав колекцію «Кобзарів» зі ста примірників) — 1,9 тисячі людей. У картинній галереї найбільш відвідуваною виявилася виставка картин багаторічного директора Луцької художньої школи Петра Сензюка (понад 7 тисяч чоловік). Традиційно багато людей відвідує виставку «Ти не згасла, зоре ясна» (історія Холмської ікони Богоматері) у Музеї волинської ікони, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
Жінкам і військовослужбовцям збільшать пенсійний вік
Уряд усе-таки вирішив розглянути можливість понизити дефіцит Пенсійного фонду шляхом збільшення пенсійного віку для військовослужбовців і жінок. Силовим відомствам України доручено вивчити можливість збільшення стажу, потрібного для отримання мінімальної пенсії військовослужбовцям і особам рядового та керівного складу, щоб понизити дефіцит Пенсійного фонду. Крім цього, пропонується вивчити можливість уведення обмежень на виплату пенсії працюючим пенсіонерам і на максимальну пенсію, призупинення виплат дострокових пенсій до досягнення пенсійного віку, а також заморожування спеціальних та пільгових пенсій, що нараховуються з держбюджету. Як повідомлялося раніше, Сергій Тігіпко заявляв, що уряд поки що не планує підвищувати пенсійний вік для жінок, але, разом з тим, можливо, обмежить максимальний рівень пенсії.
Українці перестають писати листи
Кількість відправлених листів в Україні в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. зменшилася на 89,7 млн. — до 301,1 млн. Про це говориться в повідомленні Державного комітету статистики України. Кількість відправлених телеграм за звітний період зменшилася на 1,2 млн. — до 2 млн., кількість відправлених посилок зменшилася на 2,4 млн. — до 15,4 млн., кількість грошових переказів і пенсійних виплат зменшилася на 17,9 млн. — до 142,3 млн., передає РБК-Украина. У 2009 р. було надано 6млрд. 379,8 млн. міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні), що на 2 млрд. 156,6 млн. менше, ніж 2008 р. Кількість відправлених газет і часописів зменшилася на 69,1 млн. — до 1 млрд. 203,9 млн.
Вітчизняні археологи знайшли легендарного британського «Принца»
Наші вчені знайшли уламки легендарного британського фрегата «Принц», який нібито перевозив золото і срібло у діжках і затонув під час бурі восени 1854 року. Понад півтора століття науковці, «чорні археологи» й авантюристи шукали скарб. Але українські вчені-підводники дослідили уламки судна і встановили: скарбів на борту немає. Хоча, як стверджує керівник експедиції Сергій Воронов, сам по собі цей унікальний корабель є справжнім скарбом для військової та історичної науки. Власне, окрім місця загибелі, про вітрильно-гвинтовий фрегат «Принц» експедиційного флоту Великої Британії відомо майже все. Корабель затонув у листопаді 1854 року під час одного з найсильніших буревіїв ХІХ століття, перебуваючи на рейді поблизу Севастополя. Після загибелі «Принца» Європою пройшла уже «інформаційна буря»: мовляв, із кораблем затонув скарб — бо ж на борту перевозились 6 тисяч суверенів у срібних і золотих монетах, запакованих у діжки. «Минулого року місцеві рибалки дали нам координати виявленого на дні чавунного корабельного гвинта. Ми почали його піднімати й, оглядаючи територію поряд, раптом помітили так звану локальну пляму фрагментів кераміки, медичного скла, великої кількості боєприпасів епохи Кримської війни, знайшли якір. Ми все підняли і переправили у лабораторію по консервації Інституту археології», — розповів пан Воронов. Експерти лабораторії упродовж кількох місяців проводили дослідження, аж нарешті підтвердили: знайдені під водою археологічні об’єкти були на борту фрегата «Принц».
