Мазепа та Дніпропетровськ
Вітчизняні історики й краєзнавці вважають, що багатостороння діяльність гетьмана Івана Мазепи на посаді, яку він обіймав понад 20 років, повністю не досліджена й не отримала належної оцінки. Про це йшлося на засіданні круглого столу на тему «Гетьман Іван Мазепа в українському та російському вимірах», що проходило за участю київських і дніпропетровських учених. Так, директор Інституту громадських досліджень Володимир Панченко звернув увагу присутніх на те, що діяльність І.Мазепи була безпосередньо пов’язана з історією міста Дніпропетровськ. «1688 року, — нагадав він, — гетьман керував будівництвом Богородицької фортеці в гирлі річки Самара — в місцевості, що нині знаходиться на території Дніпропетровська. У XVIII столітті ця фортеця перетворилася на велике поселення — містечко Самарь і разом з іншим козацьким поселенням — Новим Кодаком — зіграло важливу роль у виникненні міста, що нині іменується Дніпропетровськом.» «Тому важливо, — зауважив В.Панченко, — щоб дніпропетровці мали об’єктивну інформацію про виникнення свого міста й пов’язували його джерела не лише з ім’ям Катерини ІІ, але і з особистістю українського гетьмана, багатогранна діяльність якого ще не знайшла належного освітлення в книгах істориків». Про важливість об’єктивного підходу до вивчення періоду правління І.Мазепи говорив і старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Тарас Чухліб. «Подолання багатовікового замочування історичної правди, розвінчання фальсифікацій і політичних інсинуацій, — зазначив він, — повинне сприяти як зміцненню української державності, так і встановленню добросусідських відносин між Україною та Росією», повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».
Iсторичні пам’ятки Волині відновлюють безробітні
Донедавна волинських безробітних залучали до оплачуваних громадських робіт у будинках-інтернатах, сільських клубах, територіальних центрах для інвалідів і самотніх, у медичних та інших соціальних закладах. Але їх вже залучають і до робіт з відновлення пам’яток історії та культури Волині. В обласному центрі зайнятості представлено «Калейдоскоп громадських робіт», який передбачає новий перелік історичних пам’яток, про котрі потурбуються тимчасово безробітні. Це зроблено вперше в Україні. Безробітні благоустроювали і прибирали територію Луцького замку, Свято-Миколаївського монастиря у селі Жидичин, Свято-Дмитріївської церкви у селі Гішин, Свято-Покровської церкви (1794 року) у селі Любитів та Георгіївської церкви (ХVIII століття) у селищі Голоби, костелу Святого архистратига Михаїла (1700—1718), садиби Гутовського у селі Піща, музею-садиби Липинського у селі Затурці, історико-архітектурної пам’ятки «Панська гора», літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки в селі Колодяжне, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День»
Поезію Антонича у Львові слухатимуть під джаз
1 квітня у львівському театрі ім. Леся Курбаса відбудеться музично-поетичне дійство за мотивами поезії Богдана-Ігоря Антонича. Ця акція є наступним етапом єднання поезії українських класиків із сучасною імпровізаційною музикою після джазово-поетичного вечора «Франкові...», який минулого року влаштував гурт «МТ-3». Як повідомили організатори події — МО «Дзига», тепер львівські музиканти та актори імпровізуватимуть на вірші Антонича. Дійство відбудеться в імпровізаційному просторі «Jazz Cabaret» у рамках проекту «Поезія Львова». Керівник проекту — Мартин Твердун. Серед запрошених музикантів: Кирил Абрамов — фортепіано, Марк Токар — контрабас, Андрій Войтюк — барабани. Дійство творитимуть актори із театру Курбаса та студенти кафедри акторської майстерності ЛНУ ім. І.Франка. Нагадаємо, 8 серпня 2008 року в рамках проекту «Джаз Кабаре» була проведена акція, присвячена творчості Івана Франка. У ній звучала поезія із збірки «Зів’яле листя», покладена на джазову музику. Після цього виникла ідея аналогічних акцій, присвячених ще двом великим поетам, історія яких пов’язана зі Львовом — це Богдан-Ігор Антонич та Грицько Чубай. 2009 рік є сотою річницею з дня народження Антонича та шістдесятою з дня народження Чубая. З тієї нагоди «Джаз Кабаре» планує провести кілька вечорів, присвячених творчості цих поетів. У кінці року «Джаз Кабаре» має наміри випустити диск з піснями на тексти Антонича та Чубая з використанням відеоряду, відзнятого під час акцій, та з поезією поетів. Тетяна ТУРЧИНА, Львів.
Перша місіонерська подорож — у колонію
Першу місіонерську подорож вихованці випускного класу недільної школи, що при Свято-Покровському храмі Луцька, здійснили у виправну колонію в селищі Маневичі. Готувалися довго, бо мали провіщати слово Боже не одноліткам і не традиційно приязним до діток дідусям-бабусям, а чоловікам-в’язням, про яких знали дуже мало, та й те непривабливе. Тема зустрічі була, на перший погляд, проста — «Дорога до Бога». Розробили сценарій театралізації євангельської притчі «Про сіяча» і вивчили духовні псалми на тему покаяння. Та коли їх півгодини протримали перед ворітьми колонії, діти почали хвилюватися. Щоб підняти «бойовий» дух, керівник недільної школи ієродиякон Нифонт (Омельчук) провів з дітьми бесіду. Він зауважив, що в’язні потребують особливого співчуття, адже вони також були дітьми, хотіли бути добрими, любили своїх батьків і були любимі ними. Але в певний період свого життя не зуміли впоратися з випробуваннями. У залі зібралося дві сотні засуджених. Згідно сценарію, першою мала прозвучати з дитячих уст «Молитва оптинських старців», та у якусь мить всі 26 учнів враз... поховалися за кулісами сцени. Страх дітей, які потрапили в дуже незвичну для них атмосферу, був зрозумілий. Але далі все пішло за сценарієм: театралізована притча, духовний спів. Людям, які нині за гратами, діти навіть заспівали «Многая літа»! І побачили сльози, хотілося вірити — щирі, на їхніх обличчях. Додому поверталися у повній тиші. Кожен намагався збагнути — що сталося щойно у його душі? Наталія МАЛІМОН, «День», Волинська область.
