У рятівників вихідних немає
Запорізькі рятувальники стануть номінантами Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року». Про це повідомили в центрі пропаганди МНС. У свій вихідний Сергій Федорченко та Сергій Білий врятували двох людей. Побачивши дим, який валив з вікон першого поверху житлового будинку, чоловіки викликали колег, а самі кинулися на допомогу. Через дим, що заповнив квартиру, жінка похилого віку та її онук не змогли добратися до дверей. Рятівники винесли з квартири дитину, потім врятували і бабусю, яка знепритомніла. Хлопчик отримав опіки другого ступеню а бабуся знаходиться в шоковому стані, повідомляє Юлія ВАСИЛЕНКО , Запоріжжя.
Контрабанда за телерецептом
Інтернет, телебачення наповнені «корисними» рецептами та порадами не лише як приготувати щось смачне, але й небезпечне чи кримінальне. У Харкові при прикордонному огляді потяга «Дніпропетровськ — Москва» в одному з купе була виявлена одна з найбільших за останні роки грошова контрабанда — 5 мільйонів російських рублів. Два мішки купюр було сховано в обшивці потягу під вікном. Можливо, митники б нічого й не знайшли, якби жінка і чоловік, які розташувалося в цьому купе, не стали б явно нервувати. Старший прикордонного контролю дав розпорядження провести детальний огляд, і після простукування стін тайник швидко знайшли. Як розповів затриманий громадянин України, гроші він намагався вивезти в Росію, а місце, де можна в потязі сховати контрабанду, підказали в одній із телепрограм. Невдаха-контрабандист повністю дотримувався всіх телепорад, однак не врахував, що такі тайники перевіряються насамперед. Порушено кримінальну справу і тепер чоловікові загрожує до семи років позбавлення волі. Однак суворі заходи покарання не особливо лякають контрабандистів. Незаконні грошові перевезення для прикордонного Харкова не рідкість. Так, навесні минулого року митники виявили в пачках з- під соку валюту на півтора мільйона гривень, а вже в жовтні в обшивці легкового автомобіля було виявлено чотири мільйони рублів, повідомляє Марина ГОЛІНА , Харків.
«Тарас Бульба» у Кам’янці- Подільському
Стало остаточно відомо, що кінозйомки «Тараса Бульби» відбудуться у Кам’янці-Подільському. Кращої натури для батальних сцен, звісно ж, не знайти. Відома світові Стара фортеця і давнє каміння будівель міста правлять якнайліпше для відтворення епохи Тараса Бульби. Поруч — не менш відома Хотинська фортеця, яка також не залишилася поза увагою режисера кіностудії «Арк- фільм» Володимира Бортка. У головній ролі — Богдан Ступка. Разом із ним гратимуть Михайло Боярський, Ада Роговцева. А пересічних громадян стародавнього міста надихає обіцянка «набрати у масовку до чотирьох тисяч бажаючих». «За день зйомок у масовці будуть платити по 35 гривень,» — повідомив для «Дня» завідувач організаційно-контрольним відділом Кам’янець-Подільської міської ради Валерій Клименко. Свої бізнесові плани мають і власники коней у довколишніх селах. Бо, як запевнив помічник режисера Денис Карра, «до літа в нас буде щонайменше 200 коней». Проект справляє враження своїми масштабами. Буде залучено багато артилерії і кінноти. Перші кадри будуть зняті у місті вже 9 лютого. Основні події розгорнуться влітку. До речі, стародавній Кам’янець-Подільський став, сказати б, знімальним майданчиком для режисерів «найважливішого із мистецтв». За два останні роки у місті знято сім кінофільмів, серед яких відомі «Матроська тиша», «Дев’ять життів Нестора Махна», «Мости сердечні» та інші, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».
«Тобі, Всесвіт...»
В Українському домі відкрилася персональна виставка народної художниці Марфи Тимченко. Майстриня працює у стилі петриківського розпису і в кожній її роботі глядачі можуть побачити цілий творчий всесвіт: казковий, магічний та фантастичний. Нинішній вернісаж присвячений 70-річчю з дня народження Марфи Ксенофонтівни. Тимченко народилася на Дніпропетровщині у знаменитому селі Петриківці, де у 1938 році закінчила школу майстрів петриківського розпису, а згодом вона продовжила навчання у Київському художньо-промисловому училищі. Протягом трьох десятиліть Марфа Ксенофонтівна працювала на столичному експериментальному заводі художньої кераміки. З її ім’ям пов’язаний новий напрямок у декоруванні української порцеляни. А на початку 70-х років відкрилася ще одна сторона таланту М. Тимченко — вона почала малювати пейзажі. Як зазначив В. Щербак, картини Марфи Ксенофонтівни віртуозно виписані квіткоподібними елементами i ознаменували відкриття нової, яскравої сторінки не лише у долі Тимченко, а й в українському малярстві. На виставці, яку ювілярка назвала «Тобі, Всесвіт...» можна побачити різні роботи, але майже біля кожної хочеться постояти, ретельно роздивлятися, трохи подумати... Картини «Веселі Сорочинці», «При дорозі калина», «Село Лебедине...» та інші мають різний настрій, але всі вони насичені колоритом і створені з величезною любов’ю. Марфа Ксенофонтівна вважає себе щасливою людиною. Її другом, соратником є чоловік — художник Іван Степанович Скицюк, разом з яким народилося багато цікавих робіт (переважно на фольклорні та літературні теми), які вони презентували не лише на Батьківщині, а й за кордоном. Творчу династію подружжя Тимченко- Скицюків продовжила донька Олена, а нині підключилася й онука Оленка Кулик. Виставка в Українському домі проходить у рамках благодійного проекту «Врятуй моє життя» і має благородну мету — підтримати дитяче відділення Інституту онкології АМН України, повiдомляє Аліса АНТОНЕНКО .
