За роки незалежності в українців істотно зросла споживча гордість. Зник страх «бою» з недбалими виробниками і реалізаторами, та й «загартування» допомагає у більшості випадків виходити переможцем. Про це напередодні сьогоднішнього дня захисту прав споживача звичайно говорять в усіх місцевих «профільних» управліннях. Наприклад, за даними столичного, за минулий рік сюди надійшло 3700 скарг, 94% яких вирішилися на користь скривдженого споживача. З 40 судових розглядів 30 було виграно позивачами, і підприємства загалом виплатили своїм клієнтам 656 тисяч гривень. Якщо ж говорити про деталі, то досягнення справді бувають солідними: погодьтеся, відвоювати компенсацію за придбаний засіб для схуднення, що виявився згодом недієвим, — справа не з легких. Можна справді схуднути. Безумовно, бувають і перегини. Наприклад, добре знають про споживчі афери у фірмових взуттєвих магазинах. Скориставшись тим, що шкіряні черевики, чоботи чи босоніжки мають строк гарантії 60 днів, пiсля його закінчення клієнт повертається у магазин і скаржиться. В одному з київських магазинів розповіли, що одна пані приходила так разів три — то через два місяці виявилося, що розмір не підходить, то дефект якийсь було виявлено...
Зате, вважають експерти, у сфері продуктів харчування ситуація краща. Вважається, що основні права споживача (їх сформулював Джон Кеннеді) — це право на вибір, безпеку та інформацію. І все це, як говорить президент української Асоціації споживачів Олег Самчишин, відсутнє в Україні після того, як сюди потрапили продукти харчування з генетично модифікованими компонентами (ГМО). Як відомо, ГМО можуть входити до складу безлічі харчових продуктів, а наслідки вживання «вдосконаленої» їжі нікому поки не відомі. Ясно лише те, що спроба підвищити поживну цінність соєвих бобів, додавши в них гени бразильського горіха, провалилася. Згодом виявилося, що комбінація — сильний алерген, і її довелося вилучити з подальшого виробництва. А у піддослідних пацюків дієта з ГМ-продуктів обернулася зменшенням об’єму мозку, руйнуванням печінки і пригніченням імунітету. Доктор медичних наук, співробітник Інституту гігієни і медичної екології Ольга Тимченко стверджує, що наслідки від вживання ГМ-продуктів можуть проявитися навіть через декілька поколінь. Уже очевидно, що вони сприяють збільшенню кількості алергіків і появі нових токсинів. Але про те, до яких змін на генному рівні вони можуть призвести, поки ще нікому не відомо. Адже дослідження проводилися тільки на пацюках, і апаратура могла зафіксувати лише хромосомні зміни. До того ж, на думку О. Тимченко, наука не знає, яким може бути побічний ефект. Наприклад, зовсім нещодавно було вирішено збагачувати все борошно, що випускається в Україні, фолієвою кислотою, оскільки вона, як з’ясувалося, підтримує імунітет. На щастя, вчасно пригадали, що вона ж у великих дозах сприяє розмноженню ракових клітин.
У той же час, як стверджують в Асоціації споживачів, ГМО мають всі шанси бути присутніми практично в будь- якій продукції. 85% сої у світі — генетично модифікована, а вона — складова як напівфабрикатів, так і борошна, цукерок і дитячого харчування. У Європі права споживачів у цьому питанні захищають з допомогою маркірування — купуючи той чи інший товар, на його етикетці можна прочитати, який відсоток ГМ-компонентів у ньому міститься. Минулого року у вітчизняному законі «Про захист прав споживача» також з’явився цей рядок, але і теоретики, і практики говорять про те, що в ньому не вказано механізмів маркірування. По суті, вони повинні бути прописані в законі «Про біобезпеку», але йому поки вдалося подолати рубіж лише першого читання у парламенті. Начальник управління біоресурсів Мінекології Володимир Тарасенко говорить, що якщо в усьому світі використовують ГМО, то нам життя з ними все одно не уникнути. І єдиний вихід — це створювати ефективну систему біобезпеки, яку формує законодавство, з чітко прописаними механізмами контролю, і безумовно, НДІ, що займаються генною інженерією. В інститутах, на думку В. Тарасенка, повинна бути сучасна апаратура, яка діагностувала б ГМО і визначала їхню шкоду.
На думку координатора ГМ-дослідження екологічної громадської організації «Зелене досьє» Тетяни Топчій, в Україні маркірувати всю продукцію просто нереально. «Тільки уявіть, — говорить вона, — які будуть потрібні витрати, щоб дослідити у трьох існуючих лабораторіях практично всю їжу, що потрапляє на прилавки. А як контролювати імпорт?» Зараз «харчовики» стверджують, що в Україні немає правил, які зобов’язують компанії цікавитися наповненням продукції, що реалізовується ними. І запити «Зеленого досьє» у представництва мереж супермаркетів залишилися без відповіді. Під підозри, за словами Т. Топчій, найбільше потрапляє іноземна продукція або та, де використовувалася зарубіжна сировина. Оскільки офіційно ГМ-рослини в Україні не дозволено ні для вирощування, ні для комерційного використання.
Сумніви відносно законослухняності в цьому питанні все ж перманентно зароджувалися, щоправда, без конкретного обгрунтування. Наприклад, говорилося, що ГМ-картопля вирощувалася у Рівненській області, і що дослідницькі поля не охоронялися. Отже, можна припустити, що генетично модифікована продукція могла перекочувати і на ділянки садоводів-любителів.
Але, як стверджують в управлінні із захисту прав споживачів, скарг на споживчу дезінформованість про вміст ГМО у продуктах не надходило. Примітно, що в Росії державний санітарний нагляд на ситуацію відреагував блискавично. Тут ввели вимогу обов’язкового маркірування харчової продукції і медичних препаратів, отриманих з генетично модифікованих джерел. І ще у 2000 році реалізацію анонімної у цьому питанні продукції було суворо заборонено.
