Учора у Києві відкрилася виставка реклами. Порівняно з торішньою нинішня експозиція значно виросла (про що свідчать навіть займані площі — цього року на 26 відсотків більше). Та й кількість представлених компаній не залишилася колишньою: скажімо, якщо в 2002 році брали участь 35 рекламних агентств, то цього — вже 45, а крім того, 37 виробників сувенірної продукції (замість торішніх 27). Цікаві метаморфози сталися і в сфері рекламної моди. Зі слів менеджера московської фірми- виробника зовнішньої реклами Тетяни Новак, тепер популярні не об’ємні букви, які світяться, а неонова анімація — що-небудь рухоме, виблискуюче і легке за конструкцією. Ну, а те, що часто на вулиці ми бачимо подібне до західних зразків — це, на її думку, від несумлінності агентств. Адже, щоб побачити гідний результат, потрібен добротний, цілісний ланцюжок: клієнт — менеджер — дизайнер — конструктор виробництва.
Щодо програми виставки, то її поділено таким тематичним способом: один день присвячений медіа, другий — брендінгу та піару, третій — спонсорству. Таким чином організатори вирішили охопити найактуальніші питання цієї сфери. Передбачається проведення майстер-класів про те, як досягти успішного результату в ланцюжку «агентство — клієнт», дискусій і навіть спеціалізованого ток-шоу. Наприклад, «Світле російське майбутнє української ділової преси», «Підводні камені спонсорства», «Разборка «по понятиям»: 22 неоднозначних запитання про маркетинг»... Організатори виставки стверджують, що аналогів подібному в СНД ще не було.
Між іншим, український рекламний ринок стійко розвивається. Щороку його зростання становить 30%. І якщо минулого року, за даними Всеукраїнської рекламної коаліції, на рекламу в друкованій пресі витрачали $124 млн., то за 7 місяців нинішнього — вже $73 млн. Прогнозується, що до січня на телерекламу піде $115 млн., а на зовнішню — $55 млн. Проте витрати на рекламу в перерахунку на душу населення в Україні становлять усього 5,5 долара, тоді як у Росії та країнах Балтії вони десь удесятеро вищі. Основну частку реклами становить масова, а цільової зовсім мало. Звісно, велика частина так званих рекламних грошей «крутиться» на телебаченні. Та спостерігається тенденція до повернення рекламодавців до газет.
Крім цього існує ще одна тенденція, про яку розповіли організатори виставки. Додалося реклами у регіонах, тоді як київський рекламодавець прагне заповнити регіональну нішу. До речі, буквально позавчора (на День рекламіста та маркетолога) Президент підписав Закон «Про рекламну діяльність». Поділитися своєю думкою стосовно законодавчих новин «День» запропонував директору Київського міжнародного фестивалю реклами Михайлу Лазебнику.
— Підписаний Президентом Закон достатньо прогресивний і компромісний. У його створенні брали участь різновекторні сили: споживачі, рекламодавці, правозахисники, агентства. Проте кілька статей виявилися нездійсненними фізично. Мається на увазі той нюанс, що вся рекламна продукція повинна бути українською мовою, включаючи обов’язкове дублювання логотипів. Скажіть, яким чином це можна зробити з літерою J, скажімо з абревіатури JVC? Проте у новому законі є багато позитивного. Наприклад, він знімає невиправдані обмеження (якими рясніє старий, ще 1996 року, документ). А ще хороший для споживача, оскільки забороняє рекламу тютюну та спиртних напоїв.
