Мітинг перед будівлею кримського парламенту. Наприкінці робочого дня глава кримського парламенту Борис Дейч повідомив, що сьогодні під час зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком, він запропонує, за рішенням фракцій парламенту Криму, узгодити одну з трьох кандидатур на посаду прем’єр-міністра: Анатолія Бурдюгова — депутата ВР Криму, керуючого кримським відділенням держбанку, Василя Кисельова — заступника голови ВР Криму або Сергія Куніцина — радника Президента, екс-прем’єр-міністра Криму. «Кого Президент обере — того й затвердимо», — зазначив Борис Дейч.
Учора в Сімферополі відбулася чергова сесія Верховної Ради, на якій розглянуто заяву про відставку з поста голови уряду Анатолія Матвієнка. Депутати заслухали його звернення, в якому він мотивував своє рішення з одного боку тим, що очолювана ним партія «Собор» не підтримала кандидатуру Юрія Єханурова на посаду прем’єр-міністра України, з іншого боку, він підтвердив свою колишню заяву про підготовку в Криму «корупційного перевороту». Глава Верховної Ради Криму Борис Дейч поінформував депутатів про те, що Президент України Віктор Ющенко дав свою згоду на відставку Матвієнка, і депутати прийняли її без обговорення 88 голосами.
Проте, кримські парламентарії не погодилися з пропозицією свого колеги Кирила Трандафіла зняти з порядку денного питання про звіт самого уряду. Вийшовши до трибуни, Перший заступник голови Ради міністрів Криму Валерій Ясюк сказав, що оскільки питання про позачерговий звіт уряду поставлено зовсім недавно, і для цього відпущено термін менший, аніж передбачено процедурою, Рада міністрів Криму не готова представити позачерговий звіт Верховній Раді. У своїй співдоповіді член Президії Верховної Ради Володимир Кличников проте не прийняв ці аргументи і піддав роботу Ради міністрів за останні 3,5 місяці нищівній критиці. Він звинуватив нинішній склад уряду в кулуарному і незаконному прийнятті ухвали про передачу функцій управління земельними ресурсами з відання сільрад Раді міністрів, у висуненні поза відомом депутатів Верховної Ради величезних проектів з облаштування Південного берега Криму, у будівництві порту в Донузлаві всупереч бажанню кримчан, у фактичному відведенні понад 7 тисяч гектарів землі під проект «Гольф-сіті» без відома Верховної Ради. Він сказав, що і стратегія розвитку Криму до 2015 року, і багато які інші документи розроблено без участі депутатів. Він звинуватив Анатолія Матвієнка, який уже пішов, у насильницькій українізації кримських шкіл, а також сказав: «він хотів бути губернатором у Криму але це незаконно і ми цього не допустимо».
Депутат Олександр Гресс сказав, що Верховна Рада Криму не повинна залишити без уваги заяви Анатолія Матвієнка про наявність у Криму корупції та загрозу замінити законний уряд тіньовою структурою. Він запропонував створити комісію з перевірки інформації про корупцію в Криму і попросив Анатолія Матвієнка надати всі наявні у нього матеріали. Депутати створили таку комісію, доручивши очолити її своєму колезі, колишньому начальникові главку міліції в Криму Миколі Паламарчуку. Крім того, Олександр Гресс сказав, що, відправляючи у відставку уряд, слід було б знати, хто прийде йому на зміну, а тому він вважає, що правильно було б ухвалу про відставку приймати в пакеті з ухвалою про те, хто очолюватиме новий уряд автономії. Він запропонував перервати роботу сесії для того, щоб провести консультації між фракціями і вирішити питання про новий склад уряду. У результаті депутати 82 голосами за і 7 проти прийняли ухвалу про висловлення недовіри та відставку нинішнього уряду та зробили перерву до вечора для консультацій.
КОМЕНТАР
Рефат ЧУБАРОВ, народний депутат:
— Анатолій Матвієнко щиро намагався прищепити Криму правила ведення прозорої та публічної політики. Для значної частини кримських політиків, що звикли вирішувати як власні, так і суспільні проблеми виключно кулуарним способом, така поведінка глави Радміну Криму була не тільки дивною, а й несла загрозу, оскільки могла значно ослабити їхній власний вплив на півострові.
Водночас заради об’єктивності треба зазначити, що непродуманість багатьох ініціатив Матвієнка та членів його команди, зокрема щодо перепрофілювання Криму на «всеукраїнське» казино, необхідності форсованого будівництва на півострові морських портів і терміналів із перекидання нафти, а також тривале вирішення клубка земельних проблем, у тому числі й незабезпечення землями кримських татар, які повернулися з місць депортації, — дозволили його опонентам замаскувати справжні мотиви процедури відставки Матвієнка з посади голови Ради міністрів АРК, що готувалися ними.
Однак перераховані мною чинники стали не головною причиною, що підштовхнула Матвієнка до прийняття рішення про відставку. Для мене є безперечним і те, що офіційний Київ ні в момент призначення Матвієнка главою кримського уряду, ні в період його роботи на цій посаді не зміг надати суттєвої допомоги у вирішенні тих проблем, що нагромадилися в Криму протягом останніх років.
Як наслідок, на півострові активізувалася діяльність тих суспільно-політичних сил, які відкрито сповідують ідеї сепаратизму та пріоритету інтересів однієї з національних спільнот Криму на шкоду іншим. Зрозуміло, така діяльність густо маскується заклинаннями про благо для населення Криму.
Не хочу виявитися провидцем, але, думаю, що з відставкою Матвієнка кримські політики вступають у тривалу смугу кризи та негараздів, які нагадують часи мєшковщини. Києву саме час узяти найактивнішу участь у наведенні належного управління півостровом.
